Очікувати Господа – це прагнути Його волі (2 Сам 7, 1-5. 8б-12. 14а. 16)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

2 Сам 7, 1-5. 8б-12. 14а. 16

Читання з Другої книги Самуїла.

І сталося, коли цар Давид осівся у своїм домі, і дав Господь йому відпочинок від усіх його ворогів навколо, промовив цар до пророка Натана: «Оце я живу в кедровім домі, а ковчег Божий перебуває між завісами намету!» І сказав Натан цареві: «Все, що маєш на серці, йди й чини, бо Господь з тобою». І сталося тієї ж ночі, що прийшло слово Господнє до Натана: «Іди й скажи слузі моєму Давидові: Так Господь говорить: Чи ти будуватимеш Мені дім, помешкання для Мене? Я взяв тебе від отари з пасовиська, щоб ти був князем над Моїм народом, над Ізраїлем. Я був з тобою всюди, куди ти ходив. Я викорінював усіх твоїх ворогів з-перед твого обличчя і вчинив для тебе ім’я велике, як ім’я величних цієї землі. Я призначу місце Моєму народові Ізраїлеві і насаджу його, й він буде на ньому жити й не буде більше хитатися, бо сини беззаконня не будуть більш його гнобити, як раніше, з того дня, як Я поставив суддів над Моїм народом Ізраїлем. І усмирю для тебе усіх твоїх ворогів. І оце Господь звіщає тобі, що Він збудує тобі дім. А як сповняться твої дні й ти спочинеш з твоїми батьками, Я поставлю по тобі твого потомка, який вийде з твого лона, й утверджу його царювання. Я буду його батьком, а він буде Мені сином. Твій дім і твоє царство перед Моїм обличчям повіки існуватиме, і престол твій буде тривалий повіки”».    Слово Боже.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Давид мав дуже добрий порив. Він відчував вдячність і страх перед Богом. Він хотів щось зробити для Нього. Так само і пророк Натан, побачивши, що бажання царя було добрим, одразу ж підтвердив його. Вони обидва зробили ту саму помилку – не запитали думки Бога. Без роздумів пішли за своїм відчуттям, переконанням у своїй правоті.

Чому Бог просто не прийняв цей дар серця Давида? Очевидно, дуже важливо, щоб ми постійно пам’ятали, хто про кого дбає – хто є в потребі, а хто є Творцем всього, який сам нічого не потребує від людини. Бог нагадує Давидові про Свої великі діла і сповіщає про майбутні. Він каже, що завжди є поруч зі Своїм народом, рятує його, забезпечує і думає про його майбутнє. Богові не потрібно, щоб людина будувала Йому дім за власним задумом, тобто дбала про Бога на свій розсуд. У цих стосунках саме Він є тим, хто дбає; Він завжди має ініціативу, план і можливості його реалізувати.

Чи є в тебе це усвідомлення, пам’ять, переконання, що Бог дбає про тебе, діє у твоєму житті, наперед думає про тебе? Чи впевнений ти, що Його любов і турбота зовсім не залежать від твоїх досягнень, кількості й форми молитви, від того, наскільки ти «слухняний»?

То чи ми нічого не повинні робити? Марія з Йосифом прийняли і дбали про Бога, який прийшов. Вони не реалізовували проєкт «привести Месію на землю». Він просто прийшов, а вони робили все, що могли, щоб прийняти Його якнайкраще в тих умовах, які мали. Бог знав, якими будуть ці умови, і не змінив Свого наміру прийти в ситуацію таку, яка є. Чому? Бо не людина дбає про Бога, а Бог про людину. Ми можемо дбати про те, щоб приймати Його і Його волю, бути близько Нього (тобто йти за Ним, щоб залишатися в близькості, не віддалятися самовільно). Чого більше у твоїй душі – ти дбаєш про Бога чи Бог про тебе?

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

 Господи, прошу, відкривай мої очі, перемінюй моє мислення – щоб Ти дедалі більше, повніше й реальніше був моїм Богом.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”