Очікувати Господа з любов’ю (Мт 18, 12-14)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 18, 12-14
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Як ви вважаєте? Коли в якогось чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не залишить він дев’яносто дев’ять у горах і не піде шукати заблукалої? І коли станеться, що знайде її, воістину кажу вам, що радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали. Так само немає бажання в Отця вашого Небесного, щоби загинув один із цих малих». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Для Ісуса було очевидно, що потрібно залишити велику отару овець і шукати одну заблукалу. Для тогочасних пастухів, однак, було очевидним щось зовсім протилежне: жоден з них не пішов би шукати одну, бо ризик залишити майже сто овець без нагляду, наражених на напад диких звірів, був надто великий. Але Ісус говорить про радість від знайдення однієї вівці наприкінці пошуків. У нашій релігійній культурі закріпився образ Ісуса – Доброго Пастиря з однією овечкою, несеною на плечах. Образ доброго пастиря, який залишає отару, щоб знайти одну загублену, – це образ Бога, якому ми небайдужі.
Святий Петро у своєму посланні пише: Усяку журбу вашу покладіть на Нього, бо Він піклується про вас (1 Петра 5:7). Це одне речення, але яке промовисте. Господь Бог не є далеким Творцем – у Його любов ніби й віриш, але не настільки, щоб мати з Ним справжню близькість, – але насправді Він є найближчою до нас особою. Тут мені пригадується притча про хлопчика, який щойно після автомобільної аварії помирав на очах у очевидців. Хтось шукав у нього в кишенях документи, але не знайшовши їх, крикнув до вмираючого: “Як тебе звати? Як звати найближчу тобі особу?» Хлопчик відповів: «Я саме до Неї йду…» і помер. Я б хотіла так перейти через власну смерть.
Дивлячись на важливих для мене людей, які загубилися в житті, далекі від віри і Церкви, мені залишається довіряти Богові, якому вони не байдужі. Особливо там, де будь-яка розмова неможлива. Тоді я сідаю перед обличчям Господа Ісуса і називаю Йому імена тих, про кого прошу – бо вірю, що Йому вони небайдужі так само, як і я…. Це усвідомлення також допомагає прощати кривдників, коли важко впоратися зі складними почуттями до того, хто нас образив. Варто подивитися на них як на тих, хто небайдужий Богу. Помолись сьогодні за всіх, хто тобі не подобається, хто тебе скривдив, на кого ти образився. Спробуй подивитися на них очима віри: Бог піклується про них, і Він хотів би бути для них найближчою Особою — так само, як і для тебе.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи, я прощаю моїм винуватцям і молюся за них, щоб вони увійшли в стосунки з Тобою, – в близькість, яка не знає смерті. Амінь.