Очікувати Господа, безустанно співаючи пісню прослави (Рим 15, 4-9)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання)
ДРУГЕ ЧИТАННЯ:
Рим 15, 4-9
Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.
Брати! Все, що раніше було написане, написане для нашого навчання, щоби через терпіння і розраду з Писання ми мали надію. Бог терпіння і розради нехай дасть вам бути однодумними між собою — за Христом Ісусом, щоб однодушно, одними вустами, ви славили Бога і Отця Господа нашого Ісуса Христа. Тому приймайте одне одного, як і Христос прийняв вас, на Божу славу. Кажу бо, що Христос став служителем обрізаних заради Божої правди, щоби підтвердити обітниці отців; а язичники щоб за милосердя прославили Бога, як написано: «Тому прославлятиму Тебе між язичниками й оспівуватиму Ім’я Твоє». Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Святий Павло пише, що “все, що раніше було написане” було дане “для нашого навчання”, щоб ми черпали з Писання терпіння, розраду і надію. Це три чесноти,які маємо плекати й постійно оновлювати. Ми маємо перебувати в надії завдяки Божому слову. Чи плекаю я щодня свою віру через читання Святого Письма? Чи дозволяю Божому Слову насправді втішати й зміцнювати мене? Що конкретно я можу зробити, щоб моя близькість зі Словом Божим зростала?
Апостол Павло звертає нашу увагу на Христа – Він приніс у світ розраду і надію, тому і ми “одними вустами” прославляючи Бога, маємо перебувати в єдності. Тут не йдеться про подібність характерів, темпераментів чи чутливості, а про згоду сердець, вкорінених у Євангелії. Варто запитати себе: чи я в церкві, в моїй родині, в моїй спільноті є джерелом єдності чи поділу?
Далі Павло продовжує говорити: “Приймайте одне одного, як і Христос прийняв вас”. Ісус не запросив нас до єдності з Собою тому, що ми були досконалі, зрілі чи підготовлені. Він прийняв нас у нашій розгубленості та слабкості. Тому і ми маємо відкривати серце на інших, бо кожна людина запрошена до участі в Божому милосерді. А відповіддю на Божу любов має бути прославлення. Чи відкрите моє серце так, як серце Христа? Чи приймаю я інших так, як мене самого з любов’ю прийняв Бог? Чи співаю я в молитві і в своєму житті пісню прослави Господу?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Просімо, щоб Бог, “який дає терпіння і розраду”, перемінив нас так, щоб життя наше стало піснею прослави Його імені.