Ос 8, 4-7. 11-13 \ Пс 115 \ Мт 9, 32-38

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Ос 8, 4-7. 11-13

Читання з Книги пророка Осії.

Так говорить Господь: «Вони царів у Ізраїлі настановили, та не від Мене; князів собі робили, а Я про те не відав. Вони зі свого срібла і золота свого вчинили собі ідолів – собі на погубу. Твого бичка, о Самаріє, Я відкинув; гнів Мій на них палає. Доки вони очиститись не зможуть? Бо бичок самарійський від Ізраїля походить: то ремісник зробив його і він –  не Бог, тому на тріски розлетиться. Адже вони сіють вітер, та пожнуть бурю: на їхньому стеблі немає колосся, муки  воно не вродить; а як і вродить, то чужі його поглинуть. Ефраїм намножив собі жертовників, щоб грішити; жертовники й були для нього, щоб грішити. Хоч би Я написав йому і тьму Моїх законів – вони б їх за щось чуже вважали! Їм жертви до вподоби. Нехай жертвують м’ясо й споживають! Але Господу вони не угодні. Тепер Він пригадає їхню несправедливість і за гріхи їх покарає: вони повернуться у Єгипет».  Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 115, 3-4. 5-6. 7аб-8. 9-10

Рефрен: Хай весь Ізраїль Богу довіряє.

1.Наш Бог – на небі! *

Все, що забажав, зробив Він.

Їхні ідоли – це золото і срібло, *

людських рук творіння.

2.Ідоли язичників мають уста, та не говорять; *

мають очі, та не бачать;

мають вуха, та не чують; *

мають ніздрі, та запаху не відчувають;

3.Вони мають руки, та не можуть доторкатись; *

мають ноги, та не ходять.

Ті, хто їх виробляє, подібними до них стануть, – *

усі, які на них покладають надію.

4.Ізраїлю, Господу довірся! *

Він – їхня поміч і щит їхній.

Дім Аарона, Господу довірся. *

Він – їхня поміч і щит їхній.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Йн 10, 14

Алілуя, алілуя, алілуя.

Я є Пастир добрий.

І Я знаю своїх, і Мої Мене знають.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 9, 32-38

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу при­ве­ли до Ісуса німого чоловіка, біснуватого. Коли був вигнаний біс, німий за­говорив. І здивувалися люди, пе­ремовляючись: «Ніколи не було та­кого в Ізраїлі!» А фарисеї говорили: «То кня­зем бісівським виганяє Він бісів». Ісус обходив усі  міста й села, на­вчаючи в їхніх синагогах, про­повідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хво­робу. Побачивши ж юрби, Він зми­лосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які  не мають пастуха. Тоді  каже Ісус своїм учням: «Жнива великі, а робітників мало. Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на свої  жнива».  Слово Господнє.