Непослідовний Бог (бр. Томаш Лакомчик)

Нехай Господь обдарує вас миром у четвер другого тижня Великого Посту.

Зазвичай люди, які послідовні у своїх діях, викликають у нас позитивні асоціації. Ми й самі хочемо бути такими. Трохи жартома можна сказати, як Кардуль: «У мене слово дорожче за гроші». І справді, якщо я щось пообіцяв, то хочу виконати. Але інколи здається, що не варто реалізовувати те, що було сказано, бо дана обіцянка виявляється безглуздою, невчасною чи навіть непотрібною. Трохи схоже на обіцянку Ірода, який сказав танцівниці, що дасть їй пів царства, а потім не зміг відмовитися, коли вона попросила голову Івана Хрестителя. Але нам здається, що саме послідовність є ключовою та основною чеснотою.

Сьогодні ж, принаймні я так розумію цю Євангелію, здається, що Бог діє непослідовно. І це добре. В кінці відомої нам притчі про багача і Лазаря, яку ми чуємо сьогодні, може скластися враження, що це лише застереження не бути багатим, не вдягатися у розкішні шати, не святкувати, адже біля наших дверей може лежати жебрак. Але насправді це слово має набагато глибший зміст.

Наприкінці ми чуємо: «Якщо не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто з мертвих воскресне, не повірять». Ці слова говорить Авраам у відповідь на прохання багача, який, перебуваючи у вічних муках, хоче врятувати своїх рідних. Він просить: «Отче Аврааме, пошли Лазаря на землю, нехай попередить моїх братів, нехай скаже їм, що я все зрозумів занадто пізно! Я стільки разів чув у синагозі, що є життя після смерті, що за все доведеться дати відповідь, але не вірив у це, не хотів вірити. Вважав, що це казки, що це священицькі вигадки. А тепер бачу, що це правда, і хочу врятувати інших».

Якою ж є відповідь? «Якщо не слухають Мойсея і пророків, то хоч би хто з мертвих воскрес, не повірять». Дискусія завершена. Все. Немає сенсу посилати когось із мертвих до живих, бо вони не повірять. І ми промовляємо: «Ось Слово Господнє». Так сказав Бог. Кінець. Але де ж тут Божа непослідовність? У тому, що Христос, який помер, який був у царстві смерті, повертається, щоб розповісти нам, як там. Він з’являється учням, не лише одинадцятьом, а й жінкам, а як каже святий Павло, ще й понад п’ятистам братам. Тобто багато людей бачили воскреслого Христа. Але ж цей уривок говорить: «Не повірять». І все ж Христос приходить, бо Він бореться за людину, бо такий є Бог. Йдеться не про послідовність, а про боротьбу за наше спасіння. Він зробить усе, щоб нас урятувати, зробить усе, щоб нас переконати, зробить усе, щоб вирвати нас із цього життя, де ми вважаємо, що воно – єдине, що маємо. Що потрібно брати від нього все можливе, бо нічого більше не буде.

Христос говорить: «На тому світі може чекати щось страшне, і Я хочу тебе врятувати». І навіть тут, у цьому житті, Він хоче дати нам справжнє щастя, але ще більше – вічне блаженство. Тому сьогодні це слово говорить нам про Бога, який бореться, який повертається і діє. Так, не всі повірять. Дещо з цієї притчі справді здійснюється, бо не всі вірять, що Христос воскрес. Деякі взагалі сумніваються, що Він існував. Не всі вірять, що Його послання правдиве. Але якщо навіть декілька людей повірили і передають цю правду далі, то це вже мало значення для Бога.

Сьогодні Бог хоче нас застерегти і нагадати: «Проклятий той чоловік, який покладає надію на людину, який шукає силу в плоті». Це замало, це тимчасове і швидкоплинне. Натомість: «Благословенний муж, який надіється на Господа, і Господь – його опора». Будьмо як те дерево, посаджене над водою, яке має живу воду, справжню воду. Яке має зелене листя, а не як сухий чагарник у пустелі. 

Сьогодні будьмо тими, хто черпатиме силу зі Слова Божого, із Таїнств, із живих стосунків із Богом. Бо саме це дасть нам радість тут, на землі, але ще більше – допоможе дійти до вічності. І нехай по дорозі ми потягнемо за собою якомога більше людей, пам’ятаючи про жебраків, потребуючих, які є поруч із нами.

Ми обмежуємо себе у Великому Пості, щоб відчути нестачу. А відчувши її, можемо помітити тих, кому бракує необхідного, і прийти їм на допомогу. Ми все ще в дорозі Великого Посту. Піст, молитва і милостиня – це наші інструменти. А Той, хто йде разом із нами всі ці 40 днів, – це Ісус Христос. Стражденний, але також Воскреслий.

Господь з вами. Нехай вас благословить Всемогутній Бог, Отець, Син і Святий Дух. Амінь.