Незбагненні суди Божі (бр. Томаш Регєвіч)

МИР ВАМ, БРАТИ Мир вам, брати, вітання. Понеділок, 31-й тиждень звичайного періоду. Ми слухаємо Євангеліє від св.

Лука. Ісус сказав одному фарисею, який запросив Його: «Як справляєш обід чи вечерю, не клич своїх друзів, ані братів, ані родичів, ані багатих сусідів, щоб і вони не запросили тебе взаємністю, і тобі не було віддячено».

А коли влаштовуєш бенкет, запрошуй бідних, калік, кривих та сліпих, і будеш радий, бо вони не зможуть тобі віддячити. Бо відплатять тобі при воскресінні праведних. Це слово Господнє.

Сьогоднішнє слово приходить до мене з такою величезною втіхою перед обличчям стількох самопроголошених пророків, як каже один із наших братів, малих і фальшивих, які сповіщають про прихід караючої руки Бога, яка зітре грішників з лиця землі, яка також розчавить тих у церкві, хто думає інакше, які з’являться, щоб засудити людей, щоб кинути їх у пекло навічно. Сьогодні ця літургія починається з такого прекрасного слова, сказаного святим Павлом у його посланні до Римлян.

Дари благодаті та Божий поклик є безповоротними. Саме так починається сьогоднішня Літургія Слова. Ми знаємо, що св.

Павло промовляє ці слова в контексті Ізраїлю. Ми завжди читаємо фрагменти; ми не читаємо весь контекст слова, всі перикопи. Але це слово приходить до нас сьогодні, у відповідь на всі ці ситуації, на ці листівки, що розповсюджуються перед Церквою, на ці теорії різного роду, на те, що ми переживаємо в нашій церкві у зв’язку з синодом, на всі наші труднощі з нашими дітьми, на відхід молодого покоління, на ці бунти, на це відкидання Христа.

Я повторююся, знаю, повторююся, але ми з цим живемо. Це впливає на нас щодня, якщо ми сідаємо за стіл з дітьми, які бунтують, якщо ми зустрічаємо людей, які нас відкидають, це впливає на нас. Ми ходимо на роботу, це впливає на нас.

Ми в магазині й чуємо всілякі розмови, вмикаємо телевізор, YouTube. Неймовірна кількість речей сповнює нас тривогою, може викликати занепокоєння. На перший план у всьому цьому виходить це слово: дари благодаті та Божий поклик є безповоротними.

Бог любить нас, Бог покликав нас, Бог обрав нас, і це Його обрання є безповоротним. Якщо трапляються злі речі, зокрема скандали про те, що молоде покоління відвертається, наші діти відвертаються від Христа, протистоять Євангелію, обирають зло, тоді приходить це слово, бо Бог підкорив усіх непослуху, щоб показати Свою милість до всіх. Бог, даючи нам вільну волю, допускає вибір, який ми робимо, Він допускає відкидання.

Вчора було слово про це прокляття, але ми знаємо, що Той, Хто був розіп’ятий на хресті, проклятий. Бог дає інше прокляття, накладає інше прокляття на цей світ, який відвертається від Нього. Проклятий Той, Хто був розіп’ятий на хресті.

Розп’ятий Христос, який стримує все зло цього світу, є Божою відповіддю на всі ці ситуації. Саме це каже святий Павло про глибину багатства та мудрості Божого знання.

Які ж незбагненні Його суди. Це відповідь усім тим, хто проголошує неймовірні покарання для грішників. Покарання для грішників – це розп’ятий Христос, який приходить, який входить у пекло, щоб знайти всіх, хто живе в пеклі, приймає рішення проти Євангелія та розпинає своє життя, ведучи себе до незлічених нещасть.

Бог милує. Божа обіцянка проста. Вона також міститься в псалмі, бо Бог спасе Сіон і відбудує міста Юди.

Там вони житимуть і володітимуть майном. Останнє слово Бога — це не смерть і прокляття. Останнє слово Бога — це життя, бо Бог любить людство.

Я думаю, нам потрібно постійно нагадувати собі про цю добру новину: що Божою відповіддю на зло є розп’ятий Христос, який сповіщає нам, що Бог думає про нас, що Він до нас відчуває. Що ми є зіницею Його ока і запрошує нас до того, про що згадувала сестра Фаустина, до цієї таємниці Божого милосердя. Тепер ми запрошені зайняти відповідну позицію, коли стикаємося із ситуаціями зла, які нас вражають, з відторгненням, яке нас торкається.

Бути там, де Христос. Увійти в місію Христа щодо цього світу, щодо цих ситуацій, щодо наших дітей, наших сусідів, наших друзів. Не мати такої ж поведінки, як ми бачили останнім часом. Якщо я бачу когось з карткою Олен, я виганяю його з дому.

Ні. Сьогодні Христос говорить про протилежне ставлення до наших супротивників. Він каже: якщо влаштовуєте вечірку, запросіть бідних, калік, кульгавих, сліпих.

Ми можемо дивитися на всіх сліпих, тобто на тих, хто не бачить речей так, як бачимо ми. Кульгаві діти не можуть ходити цими божественними стежками. Можливо, саме тому, що ярмо Сина Божого не було покладене на ці дві заповіді любові до Бога та ближнього, а було покладене на них без посилання на Христа, без введення їх у стосунки з Христом.

Вони не знали Христа, не знали Його любові, Його ніжності, Його щедрості, Його розуміючої лагідності. Вони не могли б пізнати Його інакше, бо ніхто не бачить Бога, як тільки через нас. Ісус сказав: хто бачить Мене, той бачить Отця, і Він запрошує нас взяти участь у цій місії, як Він послав апостолів.

Хто чує вас, той чує мене. Що вони чули? Можливо, вони не чули цього, можливо, вони чули слова, але вони не бачили Слова, втіленого в нашому житті. Тому це слово сьогодні приходить з величезною втіхою перед обличчям цих речей.

Не слідуймо цим теоріям змови історії, не слухаймо лжепророків, які воліють усіх кинути в пекло, крім себе, і покарати всіх прокляттям, бо Бог – це той, хто обрав нас. Бог веде цю історію до життя. Є таке прекрасне слово в Євангелії від Івана.

Луки, де Христос каже: «Будуть знамення на сонці, місяці та зірках; на землі буде тривога народів, безпорадних перед ревом моря та його бурею. Люди будуть знемагати від страху, чекаючи подій, що загрожують землі, бо сили небесні похитнуться».

Тоді побачать вони Сина Людського, що гряде на хмарі з силою та великою славою. А коли це почне відбуватися, то підійміть голови ваші, бо ваше викуплення наближається. Саме таку позицію я закликаю вас зайняти перед обличчям цієї плутанини, цих різних лжепророків, цих теорій, що проголошують осуд, бунту наших близьких, відходу цього покоління. Ми повинні дивитися на Христа, який приходить посеред цих подій, який є відповіддю, цим прокляттям Бога, який, приймаючи відкидання, вводить нас у цей досвід викуплення.

Нехай сьогодні ми будемо на боці Христа та сидітимемо за столом зі збирачами податків, грішниками, сліпими, бідними, кульгавими, люблячи їх, не вимагаючи від них нічого більшого, не змушуючи їх навертатися, а просто будучи прокляттям, що висить на хресті, тобто Божою відповіддю їм, проголошуючи велику Божу любов до людства. Це слово, яке я чую сьогодні. Доброго дня, брати, мир вам.