Навертатися і жити за Духом (Рим 8, 8-11)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Рим 8, 8-11
Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.
Брати! Ті, хто живе по плоті, догодити Богові не можуть. Ви ж не перебуваєте під пануванням плоті, але Духа, якщо тільки Божий Дух живе у вас. Якщо ж хто не має Духа Христа, той не Його. А коли Христос є в вас, то хоча тіло мертве через гріх, але дух живе через праведність. Якщо Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих, живе в вас, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла тим самим Духом, який живе в вас. Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Святий Павло описує життя християнина як життя, внутрішньо перемінене Духом. Він показує нову реальність: людина вже не сама, але в ній мешкає Бог. Відтепер, завдяки благодаті Святого Хрещення, я маю можливість жити Духом, за Духом. Маю силу, що походить від Бога, щоб не піддаватися тому, що світ проголошує як нормальне, добре, прогресивне. Маю силу обирати більше добро, любити по-справжньому, дивитися на світ і людей так, як дивився Ісус. Тіло означає тут життя, замкнене на Бога, засноване лише на власних силах, егоїзмі, страху. Дух — це життя, в якому Бог реально діє в людині.
Ця переміна не відбувається миттєво. Це процес, дорога, сума життєвих виборів. Це поступове віддавання простору серця Богові, згода на те, щоб Він був джерелом і метою мого життя. І тут знову: я не зроблю цього власними силами, бо я слабка і грішна. Святий Павло, трохи раніше в тому ж листі, визнає: «Я знаю, що не живе в мені, тобто в моєму тілі, добро: бажання є в мені, але щоб виконувати це добро, то ні!» (Рим 7,18). Це і є вся правда про мою людську природу. Однак маю «знаряддя», щоб відкритися на співдію з Божою благодаттю: Таїнства Примирення і Євхаристії, молитву і Слово Боже.
Потребую також погодитися на досвід слабкості в моєму житті. «Тіло мертве через гріх» — це означає: ми й далі відчуваємо тягар гріха, роздвоєність, спротив. Але Дух є життям. Це Він підносить, коли падаємо. Це Він нагадує, ким ми є, коли про це забуваємо. Гріх не перекреслює Його присутності — може її лише затьмарити. Тому дорога учня — це не дорога без падінь, а дорога повернень. Жити за Духом — це також вірність тому, що внутрішнє і тихе. Через слухання. Через вибір добра, яке народжується в серці як делікатне запрошення. Дух не кричить — Він веде лагідно.
Потрібно вчитися цієї тихої присутності Духа: зупинятися, визнавати її, дякувати за неї. У простоті молитви, у Слові, у Таїнстві, у щоденних рішеннях. Бо якщо Дух Того, хто воскресив Ісуса, мешкає в людині — то навіть те, що слабке і смертне, вже не є останнім словом. У серці віруючого починається життя, яке не минає.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Духу Святий, який живеш у мені, навчи мене жити не за собою, а за Тобою. Відкривай моє серце, щоб я не замикалася на Твою тиху дію і провадження. Піднімай мене в моїй слабкості і нагадуй, що я належу до Тебе. Вчини, щоб я кожного дня обирала життя, яке від Тебе походить. Амінь.