Навертатися як ізраїльтяни (Чис 21, 4-9)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Чис 21, 4-9

Читання з Книги Чисел.

Тими днями юдеї рушили від Гор-гори шляхом до Червоного моря, щоб оминути Едом-землю. Та люди в дорозі підупали на дусі, і почали вони нарікати на Бога й на Мойсея: «Для чого вивели ви нас із Єгипту, – щоб повмирати в цій пустелі? Хліба нема, води нема, а той легенький хліб вже набрид нам!» Тоді Господь наслав на людей вогненних зміїв, і почали вони кусати їх. І вимерло в Ізраїля сила народу. Прийшли люди до Мойсея та й кажуть: «Згрішили ми, бо говорили проти Господа й проти тебе; помолися ж до Господа, щоб віддалив від нас зміїв». І Мойсей помолився за народ. Господь же мовив до Мойсея: «Зроби собі вогненного змія й повісь його на стовпі, а як укусить когось змій, то він погляне на нього й залишиться живий». І зробив Мойсей мідяного змія й повісив його на стовпі; і коли кого-небудь кусав змій, то він звертав очі на мідяного змія й лишався живий.        Слово Боже.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Люди в дорозі підупали на дусі. Це досвід кожного з нас. Страждання, хвороби, труднощі, випробування можуть довести нас до моменту, коли ми занепадаємо духом – коли втрачаємо терпеливість. І саме цей момент відкриває нам правду про нас самих: про нашу віру, надію і любов. Це нелегко. Сьогодні привертає мою увагу те, що терпеливість — це перша риса любові згідно з гімном святого Павла. Отже, якщо народ, який мандрував пустелею, утратив терпеливість, то втратив любов. У цей момент починається нарікання. Явище, присутнє в багатьох християнських спільнотах. Обговорення лідерів і координаторів за їхніми спинами, коментування прийнятих дій і рішень (найчастіше при власній пасивності), невдоволення без щирого з’ясування. Звісно, лідерів і всіх відповідальних осіб можна (а іноді навіть потрібно) ставити перед нашими питаннями і сумнівами. Питання лише в тому, чи робимо це відкрито, розмовляючи з ними про те, що нас турбує, — чи за спиною, напівголосом із тією чи іншою знайомою (або знайомим) поширюємо слова недовіри й неприязні. Відкриті розмови і з’ясування сумнівів можуть принести багато добра, нарікання ж завжди руйнує.

Нарікання проти когось пов’язане з обвинуваченням його в діях, які приносять шкоду. Є лише один обвинувач, який є нашим ворогом і якого тішить кожне зле слово, сказане проти ближнього. Якщо ти нарікаєш проти когось — в родині, на роботі, в спільноті — даєш простір саме цьому обвинувачеві. Крім того, ти свідчиш про власну внутрішню роздвоєність: усміхаєшся і вдаєш привітного до того, до кого насправді маєш неприязнь, образу або просто сумніви. Так ти входиш у фальш, і твоє серце перестає бути щирим — як перед собою, так і перед іншими та перед Господом. А це дуже небезпечний шлях.

Нарікання — як укус змії для тієї людини, на яку ти нарікаєш. Якщо твоє нарікання вийде назовні, тим більше болить тій особі, якої воно стосується. Тому в Книзі Чисел проти змія, який кусає через нарікання й обвинувачує, Бог виставляє іншого змія — піднесеного на високому стовпі. Це прообраз Ісуса, який висить на хресті й бере на себе всі укуси сатани, яких зазнало людство, — і їхні наслідки. Якщо хтось нарікає проти тебе — подивися на Ісуса. Знайди в Євангелії місця, які показують натовп або фарисеїв, що виступають проти Нього. Він тебе спасає. Якщо ж це ти нарікаєш проти когось — май відвагу подивитися в дзеркало Євангелія, щоб побачити себе у фарисеях і книжниках. І навернися.

Серце дурних у них на роті, мудрих же уста – в їхньому серці. (Сир 21:26)

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Господи, нехай мій язик буде Твоїм слугою. Відрікаюся всякого гріха — нарікання, обмови, пліток, порожніх жартів, повчання інших, недоречних запитань. Нехай усе це зло відійде від мене, в ім’я Ісуса. Амінь.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”