Навертатися через справжнє шукання Ісуса (Йн 11, 45-56)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Йн 11, 45-56

† Читання святого Євангелія від Йоана.

Того часу багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Ісус зробив, повірили в Нього. Деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли їм, що вчинив Ісус. Зібрали первосвященики й фарисеї раду і говорили: «Що нам робити? Адже ця людина робить багато знамень! Якщо залишимо Його, то всі повірять у Нього; і прийдуть римляни, і віднімуть у нас і це місце, і народ!» Один же з них, Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав їм: «Ви нічого не знаєте ані не розумієте, що краще для вас, щоб одна людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув!» Це він сказав не сам від себе, але, будучи того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, – і не тільки за народ, але щоб і розпорошених Божих дітей зібрати воєдино. Отже, з цього дня вони змовилися вбити Його. Тож Ісус більше не ходив відкрито між юдеями, але пішов звідти в край, що біля пустелі, до міста, яке називається Ефраїм, і там залишався з учнями. Була ж близько юдейська Пасха, і багато людей з тієї країни піднялися в Єрусалим перед Пасхою, щоб освятитися. Шукали тоді Ісуса і, стоячи в храмі, говорили один одному: «Як вам здається? Він хіба не прийде на свято?»    Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Ким для мене є Ісус? Чи у Великому Пості я намагалася краще Його пізнавати, бути з Ним, звертатися до Нього? Пригадаю, як часто я це робила і наскільки моє серце було з’єднане з Його Серцем, пробитим списом, яке я споглядала під час Хресної дороги чи інших страстних роздумів. Чи намагалася я шукати моменти, коли наодинці з Ним могла досвідчувати Його любові Нареченого?
А може, я забувала про Нього, губила Його — і з ще більшою потребою шукала знову? Фарисеї та первосвященники з сьогоднішнього Євангелія стежать, доносять, постановляють убити Ісуса і наказують схопити Його, бо Він став для них незручним і, насправді, непотрібним. Тоді Ісус відходить із учнями з місця свого навчання, у напрямку пустелі. Але вони все одно «шукають Його» – лише їхні наміри підступні.

Коли простежимо Добру Новину про Ісуса, побачимо, що багато хто Його шукав: від пастухів і мудреців зі Сходу, Марію та Йосифа, Марту, Марію, Закхея, Никодима, сотника, посланців Яїра, хворих, голодних, спраглих і ще багатьох інших. Усі вони шукали Його, бо колись Його зустріли, або потребували, або ж щиро Його любили. А чи я шукаю Ісуса? Як часто я це роблю і чому? Чи важливий Він для мене? Чи пізнаю Його? Чи відкриваюся на зустріч із Ним? Чи запрошую Його у свою щоденність і слухаю Його? Чи здатна довірити Йому своє життя і покластися на Нього? А може, Він мені байдужий, насправді непотрібний, незручний?

Як, у який спосіб і де я можу шукати Ісуса? Найпевнішим місцем зустрічі є Церква, де звершується Євхаристія та інші Таїнства, де виставлені Пресвяті Дари. Тут Він приходить живий і правдивий; я можу Його торкнутися, відчути, побачити. У тиші й щирій розмові можу також зустріти Його в молитві. Безпосередні та щирі стосунки можу будувати з Ним, читаючи та роздумуючи над Святим Письмом. Він також присутній в убогих, хворих, самотніх і в тих, кого зустрічаю на своєму життєвому шляху. Моє служіння їм і безкорислива допомога — це вияв любові до Нього.

Варто шукати Його наполегливо, бо Він є Дорогою, яка веде до справжнього, а не ілюзорного життя. Святі та вчителі духовності часто підкреслювали, що Ісус об’являється тим, хто шукає Його з вірою і любов’ю. Тома Кемпійський сказав, що «якщо в усьому шукаю Ісуса, то напевно Його знайду». Бажаю тобі цього, дорога сестро і брате, від усього серця на порозі Великого Тижня — щоб ти саме так Його знаходив.

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Боже, Господи мій, Ти, що є моїм Богом, Тебе я з турботою шукаю у своїй щоденності і прагну завжди знаходити.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”