Навертатися – це прийняти пропозицію Ісуса (Мт 26, 14-25)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 26, 14-25
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу один із Дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників і сказав: «Що ви хочете мені дати, і я видам Його вам?» Вони ж відважили йому тридцять срібних шекелів. І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати. Першого дня Опрісноків до Ісуса підійшли учні й запитали: «Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити Пасху?» Він відповів: «Ідіть у місто до такого-то й скажіть йому: “Учитель каже: Мій час близько, в тебе справлю Пасху зі своїми учнями”». Учні зробили так, як звелів їм Ісус, і приготували Пасху. Коли настав вечір, Він сів до столу з Дванадцятьма і, як вони їли, сказав: «Воістину кажу вам, що один із вас Мене видасть». Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому: «Чи не я, Господи?» А Він у відповідь сказав: «Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, – цей Мене видасть. Щоправда Син Людський іде, як написано про Нього; але горе тій людині, ким Син Людський видається! Краще було б тій людині не народитися». Озвався і Юда, зрадник Його, і сказав: «Чи це не я, Учителю?» Відповів йому: «Це ти сказав». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
За зраду Ісуса Юді заплатили 30 срібняків. Ці 30 срібняків були звичайною платою за раба. Ісус, істинний Бог і Творець Всесвіту, був прийнятий людьми за раба. Це важко уявити.
Ще складнішим, здається, є той факт, що Ісус зробив себе, так би мовити, рабом, щоб звільнити нас від рабства – у читанні з Євангелія від Йоана про омивання ніг апостолів, Ісус виконує діяльність, яку в Ізраїлі приписували рабам, і залишає нам послання: Отже, коли Я, Господь і Учитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному” (Йо 13:14)
Під час самої вечері Ісус дещо “псує” святкування, говорячи про зраду. Така репліка викликає переполох серед учнів. Бачимо, що кожен з них не впевнений у своїй вірності: дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому: «Чи не я, Господи?» Насправді, те, що сталося далі, показало, що коли їхнє власне життя опинилося під загрозою, учні не могли не злякатися. А ти впевнений у своїй вірності Ісусу? Згадай ситуації в житті, коли у тебе виникали з цим проблеми, і запитай Господа, де криється джерело твоєї невірності.
Однак Ісус звертається зі словами застереження саме до Юди: “Краще було б тій людині не народитися”. Чи був тоді Юда рішуче налаштований робити те, що він зробив? Чи, можливо, тут слід поставити інше запитання, яке також є актуальним для кожного з нас: чи, вчинивши навіть найбільший гріх, я в кінцевому підсумку закриваю собі шлях до спасіння? Ісус відповідає на це питання в іншому місці: “того, хто до Мене прибуде, Я не відкину” (Йо 6:37). Ймовірно, Юда знав про ці слова, але чи прийняв він пропозицію Ісуса? А як ти скористався пропозицією прощення гріхів і можливістю почати наново стосунки з Богом через Таїнство Примирення?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Ісусе, через пізнання Тебе я бажаю, щоб Ти зробив мене справді вільною людиною.