Навертатися – це повірити слову Ісуса (Йн 4, 43-54)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 4, 43-54
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Ісус вийшов з Самарії до Галілеї, бо сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині. Отже, коли прийшов у Галілею, галілеяни прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято. Отож, Ісус знову прийшов до Кани Галілейської, де перетворив воду у вино. В Капернаумі був якийсь придворний, син котрого нездужав. Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він пішов до Нього і просив Його, щоби спустився і оздоровив його сина, який от-от мав померти. А Ісус сказав йому: «Якщо не побачите знамень і чудес, не повірите!» Каже Йому придворний: «Господи, спустись, поки не померло моє дитя!» Говорить йому Ісус: «Іди, твій син живе!» – І повірив чоловік слову, яке сказав йому Ісус, і пішов. А коли він вже спускався, його слуги вийшли йому назустріч, кажучи, що його син живе. Він же запитав у них про час, коли йому покращало. Тож йому сказали, що вчора о сьомій годині залишила його гарячка. Тож батько зрозумів, що то була якраз та година, о котрій сказав йому Ісус: «Твій син живе!» І повірив він сам і весь його дім. Це вже було друге знамення, яке вчинив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галілею. Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Він пішов до Нього і просив Його, щоби спустився і оздоровив його сина, який от-от мав померти – батько вмираючої дитини шукав порятунку, придумав план, на який покладав надію: піде у віддалене село (щонайменше два дні дороги) і приведе до сина Учителя, який кажуть, уміє зціляти. Але Ісус не вписався в цей план – не пішов із ним до сина, бо мав власний спосіб розв’язати ситуацію.
Ісус виконав відчайдушне прохання батька, але на своїх умовах і у свій спосіб. Чи достатньо мені віри та смирення, щоб прийняти рішення, які має для мене Господь Бог? Чи не тримаюся я вперто свого плану, залишаючи Богові лише обов’язок виконувати його крок за кроком? Чи прошу я про сповнення Божої волі в моєму житті? Чи здатен я відмовитися від своїх планів, якщо відкриваю, що Божі плани інші?
І повірив чоловік слову, яке сказав йому Ісус, і пішов – це свідчення великої віри, підтвердженої вчинком. Відчайдушний батько два дні йшов по допомогу, обмінявся з Учителем лише кількома словами і, повернувшись, пішов назад додому. По-людськи він відійшов ні з чим, але у свій час об’явилася чудесна дія Бога, і цей чоловік разом зі своєю родиною радів зціленню дитини та міцній вірі. Повірити слову, яке Ісус говорить до мене, і почати жити згідно з цим словом — це ключовий момент мого життя.
Чи дійсно я вірю, що Ісус звертається до мене особисто? Чи вірю в те, що Він говорить? … що любить мене понад життя? Що може мене зцілити? Що Він хоче мого щастя і реалізації? Що Він завжди біля мене, що Він тут і зараз поруч зі мною і хоче вислухати мене, як найдорожчий друг?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Прошу Тебе, Господи Ісусе, говори до мого серця — я хочу почути Твоє слово до мене. Допоможи мені, Святий Духу, повірити слову Ісуса і цілковито довіритися Твоїй любові, Господи!