Навертатися – це повірити любові (Рим 5, 1-2. 5-8)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ДРУГЕ ЧИТАННЯ

Рим 5, 1-2. 5-8

Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.

Брати! Оправдані від віри, ми маємо мир з Богом через нашого Господа Ісуса Христа, через якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, в якій перебуваємо і хвалимося у надії Божої слави. Надія ж не засоромлює, адже Божа любов розлита в наших серцях через даного нам Святого Духа. Христос, коли ми ще були безсилі, у відповідний час помер за нечестивих. Навряд чи хто помре за праведника; хіба, може, хтось за доброчинця і наважиться померти. Але Бог виявляє свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, коли ми були ще грішниками. Слово Боже.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Господи, через святого Павла Ти сьогодні говориш мені, що я була виправдана вірою. Не через зусилля. Не через правильність життя. Не через мої старання. А я все ще живу так, ніби повинна заслужити Твою любов. У глибині серця ношу переконання, що якщо стану кращою — тоді Ти мене приймеш. Якщо виправлюся — тоді полюбиш мене більше. Якщо виявлю достатньо досконалий жаль — тоді пробачиш. А Ти даруєш мені прощення гріхів цілковито даром, з любові, нічого не очікуючи взамін. Немає більшої любові, ніж Твоя.

Я не розумію такої любові. Вона мене трохи засоромлює. Трохи бентежить. Бо нічого від мене не вимагає, перш ніж дати все. Господи, мені важко прийняти дар, бо легше щось віддати, ніж дозволити себе обдарувати. Я відчуваю свою убогість. Бачу малість свого серця — особливо тоді, коли так важко прощати іншим, коли я чекаю вибачень і визнання, що вони зміняться. А Ти не чекав. Твоя любов була першою. Може, тому мені так важко жити благодаттю — бо я ще не до кінця вірю, що вона насправді мене огортає.

Сьогодні приношу Тобі свою нездатність прийняти любов. Навчи мене вірити, що мій борг сплачений. Що я вже не боржник, а дитина. Розлий у моєму серці Свою любов — щоб я не лише знала про неї, але почала нею дихати. Нехай надія слави буде сильнішою за моє почуття негідності.

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Господи, Ти є моєю надією спасіння, більшою за мій гріх і мою слабкість. Вчи мене довіряти, що Твоя любов діє в мені навіть тоді, коли я її не відчуваю. Нехай пам’ять про Христа, який віддав за мене життя, підтримує моє серце на дорозі до Тебе. Вчини, щоб я жила надією, яка не підводить, бо спирається на Твою благодать, а не на мої заслуги.
Амінь.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”