Навертатися – це обирати шлях покори та служіння (Флп 2, 6-11)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Флп 2, 6-11
Читання з Послання святого апостола Павла до филип’ян.
Брати! Ісус Христос, маючи Божу природу, не вважав собі за здобич бути рівним Богу, але понизив себе самого, образ слуги прийнявши, постав у подобі людини, і з вигляду був, як людина; Він упокорив себе, був слухняним аж до смерті, і то хресної смерті. Тому й Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке всякого іншого імені вище, аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно – і піднебесних, і наземних, і підземних; і щоб кожною мовою визнано було, що Ісус Христос – це Господь, Богу Отцеві на славу. Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
У прекрасному тексті, який вважається ранньохристиянським літургійним гімном, святий Павло показує дорогу і діло Ісуса Христа: будучи рівним Богові, Він відмовляється від належної Йому слави, обирає шлях приниження, приймає людську природу і стає слугою. Це добровільне упокорення не є ознакою слабкості, але виявом найбільшої любові. Через цілковитий послух Ісуса Бог звеличив Його понад усе «посадивши праворуч себе на небесах, – вище від усякого начальства, влади, сили, панування і всякого імені, яким іменують не тільки у цьому віці, але й у майбутньому.» (Еф 1,20–21). У такий спосіб відкривається правда, що покора і жертва ведуть не до поразки, а до перемоги. Возвеличення Христа є відповіддю Бога на Його любов і послух.
У світі, який заохочує прагнути влади, визнання і самозвеличення, постава Ісуса є радикальною протилежністю цих цінностей. Він показує, що справжня велич народжується з покори і послуху Богові. Послух «аж до смерті — і то смерті хресної» відкриває повноту довіри Отцеві та цілковите віддання себе задля спасіння людини. Для нас це запрошення наслідувати таку саму поставу. Кожен жест покори, кожна мить зречення себе заради добра інших, кожна вірність у труднощах — це кроки на дорозі, якою пройшов Христос. Це не легка дорога, бо вимагає зречення себе, але це шлях, що веде до миру серця і глибокої єдності з Богом.
Цей гимн нагадує нам також, що остаточна мета всього — віддавання слави Богові. Все створіння покликане визнати Ісуса Господом — не з примусу, але в істині й любові. У цій перспективі наше життя набуває сенсу: ми запрошені вже тепер своїм життям визнавати, що Ісус є Господом — через наші вибори, постави й стосунки. Чи показують моє життя, мої слова й мої рішення, що Ісус є моїм Господом?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи Ісусе Христе, Ти з любові до мене упокорив Себе. Навчи мене дороги смирення і послуху. Дай мені серце, вільне від пихи й прагнення визнання, щоб я вмів обирати те, що веде до добра інших, а не до вивищення себе. У важкі моменти зміцнюй мене, щоб я вмів довіряти Отцеві так, як Ти, і витривати у вірності до кінця. Нехай моє життя, мої слова і мої рішення визнають, що Ти є моїм Господом, на славу Бога Отця. Амінь.