Навертатися – це обирати життя (Йн 12, 1-11)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 12, 1-11
† Читання святого Євангелія від Йоана.
За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Витанії, де був Лазар, якого Ісус воскресив із мертвих. Там Йому влаштували вечерю, і Марта служила, а Лазар був одним із тих, хто був з Ним при столі. Марія, взявши фунт мира зі справжнього дорогоцінного нарду, помазала Ісусові ноги й своїм волоссям обтерла їх. Дім наповнився ароматом мира. Каже Юда Іскаріотський, один з Його учнів, той, який мав Його видати: «Чому б не продати це миро за триста динаріїв і не роздати бідним?» Він сказав це не тому, що турбувався про бідних, але тому, що був злодієм і, маючи скриньку на гроші, носив те, що вкидали. Тоді Ісус сказав: «Облиш її! Треба, щоб вона зберегла це миро на день Мого похорону. Адже бідних ви завжди зі собою маєте, Мене ж – не завжди маєте». Великий натовп юдеїв довідався, що Він там, і прийшли не тільки задля Ісуса, а й щоби побачити Лазаря, якого Він воскресив із мертвих. Тож первосвященники змовилися, щоб і Лазаря вбити, бо через нього багато хто відходив від юдеїв і вірив в Ісуса. Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Розпочинаємо Великий тиждень. Дія сьогоднішнього Євангелія відбувається саме в цей час. “За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Витанії, де був Лазар, якого Ісус воскресив із мертвих”. Де моя Витанія і ким є мій Лазар, Марта, Марія…? Я також запрошений на цю подячну й славну учту. Маю нагоду скласти там своє особисте свідчення. Святкуємо повернення Лазаря до життя. Велика радість! Смерть переможена! Життя є переможцем! Поведінка учасників трапези і тих, хто приходить, дуже різноманітна й часто вкрай відмінна. Наче в дзеркалі, можу в них побачити себе, помітити подібності й різні паралелі. Яка постава мені ближча? Якою є моя перша реакція? Чи радію разом із Лазарем новому життю? Чи, можливо, готовий його вбити?
Чи дрімає в мені прискіпливість, корисливість і розрахунок Юди? Чи я завжди знаю, звідки віє вітер і де та якого зиску можу очікувати? А може, як у Марії, моє серце великодушне: я вмію оцінити вагу теперішньої миті, сміливо й з довірою випливаю на глибінь і живу повнотою Духа? Це лише – і водночас аж – наші людські вибори. Благодать будує на природі. Юда не був приречений чинити зло. Марія могла відкласти дорогий флакон на полицю й чекати іншої нагоди. А як вчинив би я?
Бог Отець говорить мені чітко: “Заповідь, яку я заповідаю тобі нині, не занадто тяжка для тебе ані недосяжна тобі… життя і смерть поставив Я перед тобою, благословення і прокляття. Тож вибирай життя, щоб ти жив і потомство твоє” (Втор 30, 11…19). Чи ти також це бачиш? Чим сильніше я чіпляюся, чим більше боюся, чим радикальніше впираюся — тим більше втрачаю. Народжується фрустрація, а безтурботна радість життя зникає. Якщо ж я дію розважливо, з довірою, з легкістю, зі спокоєм і любов’ю в серці, тоді плоди народжуються ніби самі собою — рясно і вільно. Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той спасе її. Бо яка ж користь людині, коли придбає весь світ, а себе саму погубить або завдасть собі шкоди? (Лк 9,24)
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Ісусе, хочу йти за Тобою. Вчуся відходити від себе, щодня наново, відважно беру на себе свої обов’язки, свій хрест. Ісусе, наслідую Тебе, йду!