Навертатися – це ‘заморити голодом’ образи (Лев 19, 1-2. 11-18)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Лев 19, 1-2. 11-18
Читання з Книги Левіт.
Господь сказав Мойсеєві: «Промов до всієї громади синів Ізраїля і скажи їм: Будьте святими, бо Я – святий, Господь, Бог ваш. Не крадіть, не брешіть, не ошукуйте один одного. Не присягайте Іменем Моїм фальшиво; бо так зневажиш Ім’я Бога твого. Я – Господь. Не визискуй ближнього твого й не грабуй його. Не затримається у тебе платня наймита до ранку. Не проклинай глухого, а перед сліпим не клади нічого, об що він міг би спіткнутись, але бійся твого Бога. Я – Господь. Не чинитимете несправедливості на суді; не потуратимете вбогому, але й не зважатимете на багатого: по правді судитимеш твого ближнього. Не ходитимеш пліткарем поміж твого народу і не братимеш участі у пролитті крові твого ближнього. Я – Господь. Не будеш ненавидіти брата твого в твоїм серці; докориш щиро ближньому твоєму, щоб не взяти на себе його гріха. Не будеш мститися і не будеш злопам’ятним супроти твоїх земляків. Любитимеш ближнього твого, як самого себе. Я – Господь». Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Всі ці заклики часто є очевидними навіть для невіруючих. Крадіжка, брехня, шахрайство, фальшива присяга, визиски бідних, наклепи – більшість людей, незалежно від їхнього світогляду, мають чітко окреслені межі добра і зла. Однак мені здається, що інакше йдеться справа з ненавистю в серці, прагненням помсти і плеканням образи на ближнього. Часом я зустрічаю людей, які не вагаються висловлювати загалом правильні судження щодо подій в суспільному чи політичному житті, навіть активно допомагають, наприклад, бідним. Але водночас вони з великим запалом, а подекуди й з ненавистю, говорять про політиків, громадських діячів, друзів або членів сім’ї. І якщо ти говориш про когось з ненавистю, відразою, якщо тебе переповнюють емоції від самої думки про цю людину – зупинись, бо тобі потрібно ще раз пробачити.
В українській мові іменник “образа” поєднується з дієсловом “плекати”, тобто “зрощувати, живити”. Це дуже промовисто. Образу, тобто непробачення, ми “годуємо” самі, коли знову і знову повертаємося в думках до завданої нам кривди, прокручуємо її в пам’яті. Це змушує нас стояти на місці замість того, щоб рухатися вперед і розвиватись. Але Бог заохочує нас рухатися вперед навіть у найскладніших обставинах. Я знаю, що це легко сказати – є кривди настільки великі, що від них важко оговтатися і важко перестати про них думати. Це правда. Але пам’ятай: прощення – це не емоція, а рішення, і водночас процес. Одного разу прийнявши рішення “Я прощаю її/його”, тримайся його, повертайся до нього. Проголошуй це перед Богом і показуй Йому, що тобі це справді важливо. Він завжди підтримує тих, хто наважується на цей крок. Підтримує, бо Його воля – щоб прощення пульсувало в нас, як кров, як живе полум’я любові.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
В ім’я Ісуса Христа я прощаю всіх, хто мене чимось скривдив.