Навертатися – це дивитися на світ очима доброго Бога (Рим 6, 3-11)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

АПОСТОЛ

Рим 6, 3-11

Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.

Брати! Чи ви не знаєте, що всі ми, які хрестилися в Христа Ісуса, хрестилися в Його смерть? Тож ми поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб так, як Христос був воскрешений із мертвих славою Отця, так і ми почали би ходити в оновленні життя. Бо якщо ми стали такими, що зрослися з подобою Його смерті, то так само будемо і з подобою Його воскресіння; знаючи оце: стара наша людина розп’ята разом з Ним, щоб було знищене тіло гріха, щоб ми більше не служили гріхові; бо хто помер, той оправданий від гріха. Якщо ми померли з Христом, то віримо, що й будемо жити з Ним; знаючи, що Христос, вставши з мертвих, більше не вмирає – смерть над Ним більше не панує. Бо як Він помер, то тільки один раз помер для гріха, а як живе, то для Бога живе. Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха і живими для Бога в Христі Ісусі.     Слово Боже.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Велика субота. Ісус помер і був похований. Він справді помер – так само, як і месіанські очікування його учнів. Отримання свободи і надія на вигнання римлян були поховані разом з тілом у гробі. З людської точки зору, це кінець. Як часто наші очікування спокійного життя бувають поховані реальністю? 

Що, швидше за все, відбувалося в серці Марії? Чи справді відбулося Благовіщення? Який сенс мали страждання Сина? Який взагалі вони мають сенс? Схиляю голову перед матір’ю Ісуса і моєю матір’ю. Даруй мені твою довіру і твою любов. Молися за мене грішного, бо я втрачаю і надію, і любов, дивлячись на те, що відбувається навколо.

” Всі ми, які  хрестилися в Христа Ісуса, хрестилися в Його смерть“. Його смерть була справжньою смертю, такою, якою має бути смерть, щоб ми могли сприйняти все, що нас оточує. Наші прагнення, наша хвора незалежність, наше бажання контролювати життя та інших, навіть найближчу людину, повинні померти, “щоб ми більше не були в рабстві гріха“.

Кожен щоденний вибір, який враховує Божу волю, є умертвінням себе, підтвердженням хрещення і слідуванням за Ісусом у смерті. Саме в цьому Павло бачить запоруку нашого воскресіння. Він пише: “Коли ж ми померли з Христом, то віримо, що з Ним і жити будемо“. Проблема в тому, що смерть нашого власного “я” дуже болюча. Ми тікаємо від неї.

Добра новина полягає також у тому, що ми можемо насолоджуватися радістю Дітей Божих вже зараз, хоча неділя Воскресіння і наше повне щастя з Богом ще попереду. Воно обов’язково прийде. Однак чи справді я з нетерпінням чекаю зустрічі з люблячим Батьком, чи швидше я боюся своєї смерті, незважаючи на Воскресіння Ісуса?

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Дай мені сили вибирати Тебе щодня в кожному моєму рішенні.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”