Навертатися – це виконувати волю Отця (Лк 19, 28-40)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 19, 28-40

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу Ісус прямував у Єрусалим. І сталося, як наблизився Він до Витфагії і Витанії, до гори, що зветься Оливна, то послав двох учнів, кажучи: «Ідіть у село, що навпроти, а ввійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть. Коли хто запитає вас, навіщо відв’язуєте, то скажете так: “Господь потребує його”». Посланці  пішли й знайшли все так, як Він їм сказав. А коли відв’язували осля, запитали його господарі: «Навіщо відв’язуєте осля?» Вони ж відказали: «Господь потребує його». Тож вони привели осля до Ісуса і, накинувши на нього свою одіж, посадили Ісуса. А коли Він їхав, стелили свою одежу на дорозі. Як наблизився Він до підніжжя Оливної гори, увесь численний натовп учнів почав, радіючи, хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які  побачили, вигукуючи: «Благословенний Той, хто іде, – Цар, – в Ім’я Господнє ! Мир на небі і слава во вишніх!» Та деякі фарисеї з натовпу сказали Йому: «Учителю, заборони це своїм учням!» У відповідь Він сказав: «Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння!» Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Того часу Ісус прямував у Єрусалим.  Більша частина Євангелія від Луки розповідає про подорож Ісуса до Єрусалиму. Він іде разом зі своїм Отцем, адже сказав: “Я і Отець – одно“. Хіба життя кожного з нас не є подібною мандрівкою?Наприкінці також стоїть смерть. Але чи знаєш ти, що буде потім? Ісус покладався на Отця – вірив,  що Отець не залишить Його в смерті — і не розчарувався. А на кого чи на що покладаєш ти свою надію? Ісус пройшов весь шлях з Отцем, а з ким, або чим йдеш ти? Чи йде з тобою Бог, на якого можеш покластися? І чи ти йдеш з Ним, тобто запрошуєш Його бути присутнім на цьому шляху, в усіх життєвих подіях – щоб надавав сенс роботі, вихованню дітей, подружнім і родинним стосункам? Можливо, все ж варто ризикнути таким запрошенням, адже Він обіцяв: “Я ж прийшов, щоб мали життя і щоб над міру мали” (Йн 10:10).

Ісус іде туди, де знайде смерть, але для мене і для тебе це смерть, з якої може народитися наше життя. Бо завдяки жертві Ісуса Бог зтирає з пам’яті мої та твої гріхи. І це ще не  все: подивись, скільки добра звершилося на цій дорозі – скільки зцілень, звільнень, нагодованих людей –  нагодовані хлібом і Словом можуть розпочати щось наново. Вони отримують нову надію. Чи уявляєш ти , скільки добра відбудеться в твоєму житті, якщо свій шлях до Єрусалиму, до кінця, ти пройдеш разом з Ісусом? Якщо будеш слухати Його голос у Божому слові і йти за Ним? Скільки добра це принесе тобі, твоєму чоловікові/дружині, твоїм дітям, іншим людям? Тисячі, сотні тисяч людей в історії Церкви показали, що це має сенс. Тож дозволь Ісусові знайти тебе і йди з Ним до Єрусалиму.

“Гучним голосом вигукуючи «Благословенний Той, хто іде, – Цар, – в Ім’я Господнє!” Вже за тиждень ті ж самі люди кричатимуть “Розіпни його” або, в найкращому випадку, мовчатимуть і вдаватимуть, ніби Його не знають. Можливо, вони були розгнівані тим, що Ісус не виправдав їхніх очікувань. Вони прагнули царя, який звільнить їх від римського ярма – натомість побачили того, помирає на хресті, як останній розбійник. Можливо, і ти  іноді маєш відчуття, що все руйнується і не має жодного сенсу? Можливо, відчуваєш в ньому подих смерті? Пам’ятай, що з Богом – і тільки з Ним – після смерті є воскресіння. “Хто витримає до кінця, – той буде спасенний”.

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Господи, як дорогоцінні терпіння і наполегливість на шляху до Тебе. Для мене це складно, тому “зміцни мене Духом могутнім”. 

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”