Навертатися – це визнавати правду про себе (Лк 16, 19-31)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 16, 19-31

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу Ісус сказав фарисеям: «Один чоловік був багатий, одягався в багряницю та вісон і розкішно бенкетував щодня. А якийсь бідний, на ім’я Лазар, лежав перед його ворітьми у струпах і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; та й пси приходили й лизали його рани. Сталося, що бідний помер, і віднесли його ангели на лоно Авраама; помер же й багатий, і його поховали. І в аду він, терплячи муки, звів свої очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, й закричав, гукаючи: “Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоби змочив кінчик свого пальця у воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум’ї”. Та Авраам промовив: “Дитино, згадай, що ти отримав свої блага за свого життя, так як Лазар – лихо. А тепер він тут втішається, ти ж – мучишся. І крім усього цього, між нами й вами покладена велика безодня, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не змогли, і щоби звідти до нас не переходили”. Той же відказав: “Благаю тебе, батьку, пошли його до дому мого батька, бо маю п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли на це місце страждання”. Та Авраам відповів: “Вони мають Мойсея та пророків: хай їх слухають”. А той мовив: “Ні, батьку Аврааме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються”. Він же сказав йому: “Якщо Мойсея і пророків не слухають, навіть якби хто з мертвих воскрес, не повірять”».   Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Один чоловік був багатий, … На Землі завжди були і будуть як багаті,  так і бідні люди. Це не означає, що всі багаті опиняться в “пеклі”, а всі бідні підуть “на лоно Авраама”. Багатий пішов  до “пекла” не тому, що він насолоджувався, а бідний  пішов на “лоно Авраама”, тому що він хворів і страждав. Де ж тоді проходить межа, яка відділяє тих, хто йде до “безодні” від тих, хто йде до “лона Авраама”? У книзі пророка Єремії ми читаємо Проклятий той, хто уповає на людину і покладає на тіло свою силу, чиє серце відступає від Господа.(Єр. 17:5). Отже, межа проходить  в нашому серці, яке може або відвернутися від Господа, або бути з Господом. Спокуси, які приходять до нас, коли ми багаті, відрізняються від спокус, які ми маємо, коли ми бідні. Багатий  має спокусу усім завдячувати собі і покладати свої сили на те, що має. Бідний  має спокусу красти і грабувати, щоб вгамувати свій голод і полегшити свої страждання. Кожна людина має вибір, йти за своїми спокусами чи ні. Те, чи є наше серце з Господом, виражається в тому, що ми говоримо і робимо. То що ж робити і чого не робити, щоб наше серце було з Господом? У книзі Єремії читаємо: Щасливий чоловік, який на Господа уповає і чия надія в Господі. (Єремія 17:7) 

Коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються. Як переконати людину відмовитися від своїх злих вчинків (навернутися)? Можна погрожувати, лякати, шантажувати, але такі методи не будуть довготривалими. Коли відбувається стійка відмова від вибору злих спокус, а згодом і злих вчинків (навернення)? Тоді, коли ми бачимо правду про себе, про те, що робимо, і змінюємо своє мислення. Щоб відкрити правду про себе, потрібне світло, яке буде  цю правду освітлювати. Таким світлом може бути Біблія, люди, чиї серця пригорнулись до Бога, і ті, хто нас любить. Ісус зав’язував стосунки і показував, що піклується про людей. Він не засуджував, не читав нотацій, не звинувачував,  ставився до них з повагою. Ми слухаємо людей, яким довіряємо. Однак були люди, які не хотіли визнавати у своєму серці правду про себе. Серед них були і релігійні люди (фарисеї, книжники, …) і люди влади (Ірод, Пилат) – ті, хто відмовлявся підкоритися світлу. Визнання правди про себе вимагає мужності, оскільки  породжує внутрішній опір руйнуванню фальшивого образу самого себе, який ми маємо в серці. Чи є якась правда про тебе, яку ти не хочеш визнати?

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

 Я приймаю все, що приходить сьогодні до мене, оскільки  знаю, що це є для мого зцілення. Я відпускаю прагнення змінити ситуацію, що склалась, умови, людей чи себе самого. Я відкриваюся на любов і присутність Бога і на Його дію в мені.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”