Навертатися – це бажати слухати правду про себе (Лк 4, 24-30)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 4, 24-30
† Читання святого Євангелія від Луки.
Коли Ісус прийшов у Назарет, Він сказав народу у синагозі: «Воістину кажу вам, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. По правді кажу вам, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, коли стався великий голод по всій землі. Та до жодної з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту Сидонську – до жінки-вдови. І багато було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, але ніхто з них не очистився, тільки Нааман – сирієць!» Почувши це, всі в синагозі сповнилися гнівом. І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його до урвища гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його скинути; та Він, пройшовши поміж ними, віддалився. Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Воістину кажу вам, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині.Господь Ісус знає людські серця і знає, як складно нам приймати важкі слова, правду, яка болить і яку ми не хочемо знати. Попри це Він сказав те, що мав намір сказати, і зазнав наслідків — всі в синагозі сповнилися гнівом. І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його до урвища гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його скинути. Пророк — це людина, яка передає іншим слова від Бога. Чи помічаю я у своєму житті моменти, коли Бог говорить до мене через інших людей? Можливо, озираючись назад, я бачу, що якась розмова, слова, почуті від когось, глибоко мене торкнулися, щось прояснили, щось провістили, або дуже ранили, бо відкривали болючу правду про мій гріх? Чи вмію я розпізнати голос самого Бога, який промовляє до мене через ближнього?
Як я ставлюся до тих, хто може передавати мені слова від Бога? Чи не подібний я до людей із синагоги, які хотіли вбити Ісуса за те, що Він сказав? Чи не «вбиваю» я словом, поглядом? Чи приймаю важкі слова й розважаю над їхньою правдивістю, замість того, щоб бурхливо реагувати?
Смирення — це життя у правді: і про свій гріх, і про гідність Божої Дитини. Чи відкритий я на те, що можу не знати всього найкраще, що можу не бачити якогось гріха, поневолення, можу мати спотворений образ себе? Чи прошу Святого Духа показати мені правду про мене самого? Пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить (Йо 8, 32)
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Духу Святий, покажи мені правду, відкрий мої очі на гріх, прихований від мене, очисти моє серце від гордині, відкрий мої вуха на Твої слова, які приходять до мене через ближніх. Прийди, Духу Істини, і визволяй мене!