Навертатися – це бути з Ісусом (Іс 52, 13 – 53, 12)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Іс 52, 13 – 53, 12

Читання з Книги пророка Ісаї.

Ось пощастить слузі моєму; він вознесеться, піде вгору, стане вельми великим. І як вражалися численні, – так був спотворений його вигляд, що майже перестав бути виглядом чоловіка, і його подоба була не такою, як в людських синів, – так численні народи будуть дивуватись, царі  затулять рота свого; бо таке побачать, що їм не оповідалось, довідаються про таке, чого не чули. Хто б повірив тому, що ми чули? Кому рамено Господнє об’явилось? Він, мов той пагін, виріс перед Ним, мов корінь із землі сухої. Не було в ньому ні виду, ні краси, щоб на нього споглядати, – ні вигляду не було у ньому, щоб нам подобатись. Зневажений, останній між людьми, чоловік бoлів і той, хто знає, що таке страждати; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали. Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані. Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на нього. Його мордовано, та він упокорявся і не розтуляв своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав він уст. Насильством і судом його усунули. Хто вболівав за його потомство? Адже його вирвано з землі  живих, за злодіяння Мого народу його побито аж до смерті. Гріб йому призначили разом з безбожними, і з злочинцями його могила, хоч він і не вчинив насильства, і не було обману в устах у нього. Та Господь схотів придавити його стражданням. Якщо він принесе своє життя в жертву умилостивлення, то узрить потомство, житиме довго, і рука його вчинить успішно волю Господню. Після трудів душі своєї він побачить світло і насититься своїм знанням. Слуга Мій виправдає багатьох, їхні беззаконня понесе на собі . Тому Я дам йому, як пай, премногих; він з сильними буде ділити здобич, адже видав на смерть свою душу і був зачислений до лиходіїв; а він узяв на себе гріхи багатьох і за винуватих заступався.     Слово Боже.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Сьогодні Ісус на власному досвіді переконує Тебе у серйозності гріха, який завжди призводить до серйозних наслідків – страждань і смерті. Боротьба між добрим Богом і особистим злом – це боротьба не на життя, а на смерть, і полем бою цієї війни є людина. Яку велику послугу робить для тебе сьогодні Христос,який, ставши людиною, в твоє ім’я взяв на Себе всі наслідки твоїх гріхів, включаючи смерть і зішестя у відхлань(Рим. 6:23). Все, що тобі потрібно зробити – це через віру і покаяння прийняти цей дар. Спробуйте висловити своє захоплення Господом, можливо, тобі допоможуть роздуми над таким уривком із сьогоднішнього Слова: “так численні народи будуть дивуватись, царі  затулять рота свого; бо таке побачать, що їм не оповідалось, довідаються про таке, чого не чули“.

Після трудів душі  своєї він побачить світло і насититься своїм знанням”. Найбільшим болем, попри страшні тілесні страждання, була цілковита самотність Господа Ісуса, покинутість найближчими та нерозуміння. Сьогодні, коли таємниця Страстей Господніх вже добре відома, пояснена, все ж таки наш Господь і досі стикається з байдужістю і нерозумінням з боку людей. Уяви собі, що ти так багато комусь віддав, себе самого до кінця, а цей дар не оцінили належно, навіть “розтоптали”. Більше того, цей був дар подарований людині, яку ти дуже любиш. 

Що ти відчуваєш, можеш на мить замислитися над цим болем і тугою, а також  над бажанням щоб тебе цінували і дякували? Це також бажання бути коханим/коханою? Спробуй супроводжувати Господа Ісуса в цій подорожі, до якої Він готувався відтоді, як Адам і Єва покинули Едемський сад. Так часто ти просиш Його про щось, сьогодні ж будь для Нього, для Його серця, що спрагле любові (Йн. 19,28).

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

 Господи Ісусе, дай мені благодать побожно роздумувати над Твоїми страстями, щоб я міг ще більше пізнати і полюбити Тебе.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”