Навертатися до щирих стосунків з Ісусом (Мт 26, 14-25)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 26, 14-25
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу один із Дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників і сказав: «Що ви хочете мені дати, і я видам Його вам?» Вони ж відважили йому тридцять срібних шекелів. І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати. Першого дня Опрісноків до Ісуса підійшли учні й запитали: «Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити Пасху?» Він відповів: «Ідіть у місто до такого-то й скажіть йому: “Учитель каже: Мій час близько, в тебе справлю Пасху зі своїми учнями”». Учні зробили так, як звелів їм Ісус, і приготували Пасху. Коли настав вечір, Він сів до столу з Дванадцятьма і, як вони їли, сказав: «Воістину кажу вам, що один із вас Мене видасть». Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому: «Чи не я, Господи?» А Він у відповідь сказав: «Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, – цей Мене видасть. Щоправда Син Людський іде, як написано про Нього; але горе тій людині, ким Син Людський видається! Краще було б тій людині не народитися». Озвався і Юда, зрадник Його, і сказав: «Чи це не я, Учителю?» Відповів йому: «Це ти сказав». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Чи не дивно, що можна бути так близько, як Юда, знати Ісуса, проводити з Ним час, бачити Його чуда і вчинити зраду? Можливо, фундаментальна помилка полягала в тому, що Юда так і не прийняв і не визнав Ісуса як Бога, не відмовився від своєї позиції контролю над ситуацією – а це те, що загрожує кожному віруючому. Людина уявляє, що вона вірить, тоді як вона не визнала на 100% авторитет Бога, не ставиться до Нього як до автономної особи. У конкретних ситуаціях тоді виникає думка, що Бог мав би зробити інакше – тобто, о жах , що я знаю краще за Нього!
Юда тримався свого бачення Месії – яким Він має бути і що Він має робити. Ми, найчастіше, також маємо своє бачення Бога – що і як Він повинен робити в нашому житті, в житті наших близьких, в Церкві, в світі. Цей шлях неминуче приводить до розчарування і розпачу, коли Бог не відповідає на наші очікування в чомусь для нас дуже важливому. А Він неодмінно це зробить, бо Його думки – не наші, бо Він безмежно нас перевищує, і ніхто свідомо не скаже, що він мудріший за Бога. Тим не менше, наша пиха дуже охоче дає поради Всевишньому….
Як ти виходиш з таких ситуацій? Юда не пішов розмовляти з Ісусом. Він міг просто запитати Його, вилити перед Ним свої сумніви, щиро поговорити і розпитати. На жаль, він обрав виправляти світ за власним задумом. А ти приходиш до Бога зі складними питаннями? Чи просиш пояснення, благодаті розуміти, а іноді просто прийняти те, що залишається незрозумілим? Чи вмієш ти чесно сказати Йому: “Господи, не розумію, чому так є, як це можливо, що Ти допускаєш і т.д”? Можливо, Юда повівся б інакше, якби мав таку відверту розмову, а не заплутався в своїх чорних думках…?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Дякую, Господи, за дар свободи, за те, що чекаєш на моє навернення від гордині, на щиру розмову, на мою довіру. Дякую, що Ти хочеш бачити в мені друга, а не бездумного раба.