Навертатися, довіряючи Божій силі та благодаті (2 Тим 1, 8б-10)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
2 Тим 1, 8б-10
Читання з Другого послання святого апостола Павла до Тимотея.
Улюблений! Перетерпи зі мною зло заради Євангелія згідно з силою Бога, який спас нас і покликав святим покликанням, – не за наші діла, але згідно зі своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами; тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм. Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Святий Павло – пишучи до Тимофія, свого учня – заохочує разом перетерпіти “зло заради Євангелія“. Апостол народів, який присвятив усе життя проповідуванню Христа, добре знав, що Євангеліє не є шляхом зручності. Це шлях вірності. А вірність Христові часто пов’язана з нерозумінням, відкиненням, а навіть із відчуттям поразки. Але Павло додає ключові слова: “силою Бога“. Зносити труднощі не означає покладатися лише на власну силу характеру – це витривалість, що випливає з довіри Богові.
“…Спас нас і покликав святим покликанням,– не за наші діла“, – пише Павло. Скільки разів ми будуємо свою цінність на тому, що зробили – або чого не зробили? Скільки разів ми думаємо, що повинні “заслужити”на Божу любов? А Павло чітко говорить: покликання є даром, даним нам ще до того, як ми щось учинили. Ще до того, як постав світ. Це означає, що наше життя не є випадковістю. Воно є відповіддю на задум, який існував “перед вічними часами“. Це дає неймовірне відчуття сенсу – навіть тоді, коли не все розуміємо.
Христос “знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм“. Смерть і далі існує, але вона вже не є останнім словом. Вона роззброєна. Євангеліє – це не лише збір моральних принципів. Це світло, пролите на наше життя – світло, яке говорить: те, що ти переживаєш, має продовження. Страждання не є беззмістовним. Вірність не є наївністю. Любов не закінчується в могилі.
Це читання запрошує до довіри. До прийняття того, що в нашому християнському покликанні йдеться не про досягнення бездоганності, а про прийняття Божої благодаті. І що навіть якщо шлях вірності Ісусові буває важким, ми йдемо ним у світлі Того, Хто переміг смерть. Можливо, варто поставити собі сьогодні одне запитання: чи вірю я, що Бог любить мене не тому, що я достатньо добрий, а тому, що Він є достатньо добрий? Що я можу зробити, щоб краще співпрацювати з Божою благодаттю?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи Ісусе, Ти знищив смерть і освітив наше життя світлом Євангелія. Дай мені відвагу, щоб у труднощах не покладатися лише на себе, але довіряти Твоїй силі і благодаті. Провадь мене дорогою вірності й допоможи відповідати на Твоє покликання кожного дня. Амінь.