Навертатися – це повернутися до Бога (Ос 14, 2-10)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Ос 14, 2-10

Читання з Книги пророка Осії.

Так говорить Господь: «Навернись, Ізраїлю, до Господа, Бога твого, бо ти спотикнувся об твою беззаконність. Візьміть слова з собою й наверніться до Господа. Скажіть Йому: “Прости всю беззаконність! Прийми те, що добре, і ми принесемо плід уст наших. Ассирія нас не врятує; на коні ми не будемо сідати; діла рук наших не називатимемо більше нашими богами; бо в Тобі сиротина знайде милосердя!” Я вилікую їхню зраду; Я полюбив їх доброхіть, бо гнів Мій від них відвернувся. Я буду для Ізраїля наче роса; він зацвіте, немов лілея, і, мов Ліван, пустить коріння. Його паростки далеко розростуться, краса його буде, немов маслини, а його запах – мов Лівану. Вони повернуться сидіти у Моїй тіні, знов будуть пшеницю плекати; вони будуть цвісти, неначе лоза виноградна; будуть славні, немов вино ліванське. Єфраїме, скажи, що Мені ще до ідолів? Я вислуховую його і дивлюся за ним. Я, наче кипарис зелений: твій плід від Мене буде». Хто мудрий, нехай це зрозуміє! Розумний нехай це знає! Бо путі Господні праві, й праведники ходять ними, а грішники на них спотикнуться.         Слово Боже.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Навернись, Ізраїлю, до Господа, Бога твого, бо ти спотикнувся об твою беззаконність.Сьогодні Бог через пророка Осію просить навернутися до Нього. Він чекає, щоб подарувати тобі любов, задовольнити всі твої потреби. Він хоче, щоб твоє життя процвітало і приносило рясні плоди. Він хоче, щоб ти відчув, що ти любиш і що тебе люблять.

Бог просить тебе відвернутися від бовванів та ідолів, зроблених людськими руками. Про що йдеться? Бог хоче, щоб ми покладали на Нього свою надію, щоб своє життя, своє існування, своє щастя будували на довірі до Нього. Якщо я покладаюся на себе самого, на свої здібності, свої плани, або на своє “щастя в житті”, тоді я фактично закриваюся від Бога, кажу Йому: “Ти мені не потрібен, бо я можу впоратися сам”. Бог у своєму смиренні тоді стає осторонь і не нав’язується зі своїми рішеннями.

Йдеться не про те, щоб припинити спроби і сподіватися лише на диво, на “манну небесну”. Скоріше, йдеться про смиренне визнання того, що мої плани можуть зруйнуватися, як картковий будиночок, що я насправді залежу від Бога. Але Він добрий, і я можу Йому довіритись. Я можу довіряти Йому, бо Він “вислуховує мене і дивиться за мною”. Бог є близько, якщо я відкриваюся Йому.

“Бо шляхи Господні прості”. Так, дійсно є такі прості: все, що нам потрібно зробити – це довіритися Йому і звернутися до Нього. Але гріх може змусити нас намагатися затьмарити цю просту істину, щоб затуманити її, надмірно ускладнити, додати свої “але”, і  “а може, не зараз” і подібні відмовки. Скажімо Йому: “Забери усякий гріх і прийми те, що добре”!

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Господи, я хочу навернутися до Тебе. Забери і знищи всі мої гріхи. Я хочу довіритися Тобі і довірити Тобі своє життя: зроби його повноцінним і змістовним, таким, яким можеш зробити його  лише Ти.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”