Мудр 12, 13. 16-19 \ Пс 86 \ Рим 8, 26-27 \ Мт 13, 24-43

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Мудр 12, 13. 16-19

Читання з Книги Мудрості.

Справді немає іншого, крім Тебе, Бога, який би дбав про все; щоб Ти мав йому доводити, що не судив Ти не­справедливо. Твоя бо сила – справедливості початок, а що Ти над усім пануєш, то й щадиш усе. Ти бо виявляєш силу тим, хто не вірить у повноту Твоєї потуги; у тих же, хто зазнав її, осоромлюєш зухвальство. Ти – Владика сили, судиш ласкаво і провадиш нас вельми дбайливо, бо коли тільки захочеш, – можеш. Та­ким діянням Ти навчив народ свій, що праведник має бути чоловіколюбцем, і дав своїм дітям добру надію, бо даєш після гріхів покаяння.  
Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 86, 5-6. 9-10. 15-16а

Рефрен: Боже, Ти добрий і усе прощаєш.

1.Ти, Господи, добрий і прощаєш, *

Ти багатомилостивий до всіх, які до Тебе кличуть.

Господи, вислухай мою молитву *

і будь уважний до голосу мого благання.

2.Всі народи, які Ти створив, прийдуть †

і поклоняться Господи, перед Тобою, *

і Твоє Ім’я прославлять,

оскільки Ти великий і чиниш дивовижне. *

Ти – Бог єдиний!

3.Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, *

багатомилостивий, праведний і довготерпеливий!

Повернися до мене *

і мене помилуй.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ

Рим 8, 26-27

Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.

Брати! Дух допомагає нам у наших немочах; адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух за­ступається за нас невимовними зітханнями. А Той, хто досліджує серця, знає, які  бажання Духа, бо Він засту­пається за святих з Божої волі. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пор. Мт 11, 25

Алілуя, алілуя, алілуя.

Благословенний Ти, Отче, Господи землі і неба,

бо відкрив таємниці Царства немовлятам.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 13, 24-43

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу іншу притчу подав людям Ісус, кажучи: «Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добре насіння на своєму полі. Коли люди спали, прийшов її во­рог, посіяв плевели серед пшениці та й пішов собі. А як зійшло збіжжя і дало плід, тоді  ж показалися і плевели. Тож підійшли слуги господаря і сказали йому: “Пане, хіба не добре насіння ти посіяв на своєму полі? Звідки ж узялися плевели?” А він сказав їм: “Людина-ворог це зробила”. І кажуть йому слуги: “Хочеш, щоб ми пішли й зібра­ли їх?” Він же каже: “Ні, щоб ви часом, збираючи плевели, не повиривали разом з ними і пшениці. Залиште, щоб і те, й друге разом росло до жнив, а в час жнив скажу жен­цям: зберіть спершу плевели та пов’яжіть їх у снопи, аби спалити їх, а пшеницю зберіть до мого сховища”». Іншу притчу подав їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла та й по­сіяла на своєму полі; воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за городні рослини і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках». Іншу притчу розповів їм: «Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й сховала до трьох мірок борошна, доки не вкисне все». Все це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив, щоби збулося сказане через пророка, який говорив: «Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!» Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: «Роз’ясни нам притчу про плевели на полі». Він же, відповідаючи, сказав: «Той, хто сіє добре на­сіння, – це Син Людський, а поле – це світ; добре ж насін­ня – це сини Царства; плевели – це сини лукавого; ворог, що їх посіяв, – це диявол; жнива – це кінець віку, а жен­ці  – це ангели. Отже, як збирають плевели і палять у во­гні, так буде при кінці віку: Син Людський пошле своїх ангелів, і вони зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня, і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів. Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає». Слово Господнє.