Мудр 11, 22 — 12, 2 \ Пс 145 \ 2 Сол 1, 11 — 2, 2 \ Лк 19, 1-10

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Мудр 11, 22 — 12, 2

Читання з Книги Мудрості.

Господи, немов та порошина на вазі , увесь світ перед Тобою, наче роси краплина, що вранці падає на землю. Ти милуєш усі х, бо Ти все можеш, і не зважаєш на гріхи людські , щоб дати їм можливість покаяння. Ти любиш усе, що існує, і нічим з того, що сотворив, не гидуєш; бо якби Ти щось ненавидів, то й не витворив би. Як же щось могло б продовжувати існування, якби Ти його не забажав був? Або як би щось могло зберегти­ся, коли б Ти його до існування не покликав? Та Ти ща­диш усе, бо воно – Твоє, Господи життєлюбний. Бо Твій дух нетлі нний у всьому. Ось чому тих, хто падає, Ти караєш легко і, нагадую­чи те, чим згрішили, їх остерігаєш, щоб вони, відвернув­шись від зла, пові рили, Господи, в Тебе. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 145, 1-2. 8-9. 10-11. 13вг-14

Славити буду Ім’я Твоє вічно.

Я буду величати Тебе, мій Боже і Царю! *

Буду благословляти Твоє Ім’я на віки вічні.

Щодня буду Тебе благословляти *

і славити Твоє Ім’я на віки вічні.

Щедрий Господь і милосердний, *

довготерпеливий і милостивий дуже.

Господь до всіх добрий; *

Його милості – на кожному Його ділі.

Тебе, Господи, усі Твої діла будуть прославляти, *

Тебе усі Твої праведники будуть благословляти.

Вони розголошуватимуть славу Твого царства *

і розповідатимуть про Твою могутність.

У своїх словах Господь вірний *

і праведний – в кожному своєму ділі.

Господь підтримує всіх, які падають, *

і усіх повалених підносить.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ

2 Сол 1, 11 — 2, 2

Читання з Другого послання святого апостола Павла до солунян.

Брати! Ми молимося завжди за вас, щоб наш Бог зро­бив вас гі дними покликання і наповнив міццю кожне ба­жання добра та кожне ді ло ві ри, щоб у вас прославилося Ім’я Господа нашого Ісуса, а ви – в Ньому, за благодаттю нашого Бога і Господа Ісуса Христа. Просимо вас, брати, стосовно приходу Господа нашо­го Ісуса Христа і нашого зібрання в Ньому, щоб ви не відразу вагалися розумом та не тривожилися ні духом, ні словом, ні посланням, яке ні бито від нас, начебто на­став Господній день. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Йн 3, 16

Алілуя, алілуя, алілуя.

Аж так Бог полюбив світ,

що дав свого Єдинородного Сина,

щоб кожний, хто вірить у Нього,

не загинув, але мав життя вічне.

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 19, 1-10

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу, увійшовши в місто, Ісус переходив через Єрихон. І ось чоловік, якого звали Закхей, – він був на­чальником митників і був багатий, – прагнув побачи­ти Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту. Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, бо Він там мав проходити. Прийшовши на те місце, Ісус поглянув вгору, поба­чив його і звернувся до нього: «Закхею, швидко злізай, бо сьогодні потрібно Мені  залишитися в твоєму домі». І він швидко зліз, і прийняв Його, радіючи. А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: «До грішної людини зайшов у гостину!» Встав Закхей і сказав Господу: «Ось, Господи, даю бід­ним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо». А Ісус промовив до нього: «Сьогодні настало спасін­ня для цього дому, бо й він – син Авраама; адже Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло». Слово Господнє.