Мудр 1, 13-15; 2, 23-24 \ Пс 30 \ 2 Кор 8, 7. 9. 13-15 \ Мк 5, 21-43 (довше) або Мк 5, 21-24. 35б-43 (коротше)

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Мудр 1, 13-15; 2, 23-24

Читання з Книги Мудрості.

Бог не створив смерть, ані не раді є з погибелі живих. Він, бо створив усе на те, щоб існувало, і творіння світу – цілющі, немає в них жодної смертоносної отрути, і царства смерті на землі  немає, бо справедливість – безсмертна. Адже Бог створив людину для безсмертя і вчинив її за образом власної природи. А через заздрість диявола смерть увійшла у світ, а скуштують її ті, хто йому належить.   Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 30, 2 і 4. 5-6. 11 і 12а і 13б

Рефрен: Звеличу Бога, бо мене воздвигнув.

1.Господи, звеличу Тебе, бо Ти мене воздвигнув *

і моїм ворогам не дав насміятися наді мною.

Господи, Ти вивів мою душу з шеолу, – *

Ти врятував мене з-поміж тих, які сходять у могилу.

2.Співайте Господу, Його побожні, *

пам’ять Його святості прославляйте .

Адже на мить гнів у Нього, †

а на все життя Його благовоління: *

ввечері плач вселиться, а на ранок – радість.

3.Почуй, Господи, і мене помилуй! *

Пошли поміч, Господи, мій Боже!

Ти мій плач обернув мені на танець – *

буду славити Тебе я вічно.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ

2 Кор 8, 7. 9. 13-15

Читання з Другого Послання святого апостола Павла до корі нтян.

Брати! Оскільки ви в усьому маєте достаток: у вірі, слові, знанні, в різних турботах, у нашій любові до вас, – то і в цій доброчинній справі збагачуйтеся. Адже ви знаєте благодать нашого Господа Ісуса Христа, що, буду­чи багатим, заради вас Він став убогим, аби ви збагати­лися Його зубожінням. А це все не для того, щоб інші мали полегшення, а ви – труднощі, але для рівності. У нинішній час ваш до­статок нехай покриє їхню нестачу, щоб і їхній достаток покрив вашу нестачу, – щоб існувала рівність; як напи­сано: «Той, хто зібрав багато, не мав надміру, а хто зібрав мало, не мав нестачі».        Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пор. 2 Тим 1, 10б

Алілуя, алілуя, алілуя.

Спаситель наш Ісус Христос смерть знищив,

а життя освітив Євангелієм.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мк 5, 21-43 (довше)

† Читання святого Євангелія від Марка.

Того часу, як Ісус переплив човном знову на другий бік, зібрався великий натовп довкола Нього, і Він пе­ребував біля моря. Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Його, впав Йому до ніг і дуже просив Його, кажучи: «Донечка моя при смерті. Прийди і поклади на неї руки, щоб була врятована й жила!» І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп і тіс­нив Його. А жінка, яка страждала від кровотечі дванад­цять років та багато натерпілася від численних лікарів, – витратила все своє майно й жодного полегшення не мала, але стало їй ще гірше, – почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулася до Його одягу. Вона говорила: «Якщо лише доторкнуся до Його одягу, – буду врятована!» І враз всохло джерело її крові, і вона відчула в тілі, що була зцілена від хвороби. Тієї ж миті Ісус відчув у собі, що сила вийшла з Нього. Обернувшись до натовпу, Він запитав: «Хто доторкнувся до Мого одягу?» А Його учні говорили Йому: «Ти ж бачиш, що натовп Тебе тіснить, і запитуєш: “Хто доторкнувся до Мене?”» І оглядався, щоби побачити ту, яка це зробила. А жін­ка злякалася і тремтіла, знаючи, що сталося з нею; прий­шла і впала перед Ним, і сказала Йому всю правду. Він же промовив до неї: «Дочко, віра твоя спасла тебе! Іди з миром і будь здоровою від своєї недуги». Коли Він ще говорив, прийшли від старшого синаго­ги та й сказали: «Донька твоя померла, наві що ще тур­буєш Вчителя?» Ісус, почувши промовлене слово, говорить старшому синагоги: «Не бійся, тільки вір!» І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Якова та Йоана – брата Якового. Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він поба­чив метушню та тих, які  дуже плакали й голосили. Увій­шовши, сказав їм: «Чому ви метушитеся й плачете? Ди­тина не померла, а спить!» Та з Нього почали насміхатися. Він же, випровадив­ши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і ввійшов туди, де лежала дитина. І, взявши дитину за руку, говорить до неї: «Таліта, кум» – що в перекладі означає: «Дівчино, кажу тобі, встань!» І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять років. І нестямились всі відразу від велико­го потрясіння. Та Він суворо наказав їм, щоб ніхто не довідався про це. І звелів дати їй поїсти.  Слово Господнє.

Або:

Мк 5, 21-24. 35б-43 (коротше)

† Читання святого Євангелія від Марка.

Того часу, як Ісус переплив човном знову на другий бік, зібрався великий натовп довкола Нього, і Він пе­ребував біля моря. Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Його, впав Йому до ніг і дуже просив Його, кажучи: «Донечка моя при смерті. Прийди і поклади на неї руки, щоб була врятована й жила!» І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп. І прийшли від старшого синагоги та й сказали: «Донь­ка твоя померла, наві що ще турбувати Вчителя?» Ісус, почувши промовлене слово, говорить старшому синагоги: «Не бійся, тільки вір!» І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Якова та Йоана – брата Якового. Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він поба­чив метушню та тих, які  дуже плакали й голосили. Увій­шовши, сказав їм: «Чому ви метушитеся й плачете? Ди­тина не померла, а спить!» Та з Нього почали насміхатися. Він же, випровадив­ши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і ввійшов туди, де лежала дитина. І, взявши дитину за руку, говорить до неї: «Таліта, кум» – що в перекладі означає: «Дівчино, кажу тобі, встань!» І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять років. І нестямились всі відразу від велико­го потрясіння. Та Він суворо наказав їм, щоб ніхто не довідався про це. І звелів дати їй поїсти.  Слово Господнє.