Сир 27, 30 – 28, 7 \ Пс 103 \ Рим 14, 7-9 \ Мт 18, 21-35

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Сир 27, 30 – 28, 7

Читання з Книги Сираха.

Гнів та лють – речі мерзенні, вони – уділ грішної лю­дини. Хто мститься, той від Господа помсти зазнає і за свої гріхи здасть докладний рахунок. Ближньому твоєму кривду прости, тож, попросивши, й сам прощення гріхів одержиш. На людину людина плекає гнів – а сама зцілен­ня в Господа шукає? До собі подібної людини не має ми­лосердя – а сама за власні гріхи свої просить? Коли він, будучи тілом, гнів плекає – хто простить гріхи його? Пам’ятай про кінець та перестань ворогувати; про тління, про смерть – і перебувай в Його заповідях. Пам’я­тай про заповіді, не гнівайся на ближнього; про союз Всевишнього – і провину пробач. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 103, 1-2. 3-4. 9-10. 11-12

Бог милосердний і безмірно щедрий.

Благослови, душе моя, Господа *
і, все нутро моє, – Його святе Ім’я.
Благослови, душе моя, Господа *
і не забувай усі Його благодіяння.

Він прощає всі твої беззаконня, *
зцілює всі твої хвороби.
Він визволяє твоє життя від могили, *
щедрістю і милосердям Він тебе вінчає.

Не завжди Він буде палати гнівом, *
не навіки обурюватися буде.
Він не вчинив нам згідно з нашими гріхами, *
не відплатив нам за нашим беззаконням.

Бо як небо високо над землею, *
так звеличилася милість Його †
над тими, хто Його боїться.
Як схід від заходу далекий, *
так Він віддалив від нас наші беззаконня.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ

Рим 14, 7-9

Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.

Брати! Ніхто з нас не живе сам для себе, і ніхто сам для себе не вмирає. Якщо живемо, – для Господа живемо; якщо вмираємо, – для Господа вмираємо. Отже, чи живемо, чи вмираємо, – ми є Господні! Адже Христос тому і помер, і ожив, щоби панувати і над мертвими, і над жи­вими. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Йн 13, 34

Алілуя, алілуя, алілуя.

Нову заповідь даю вам, щоб ви любили одне одного, як Я полюбив вас.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 18, 21-35

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу, підійшовши до Ісуса, Петро сказав: «Госпо­ди, якщо згрішить мій брат проти мене, то чи маю йому прощати? І чи аж до семи разів?» Відповів йому Ісус: «Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім. Тому-то Царство Небесне подіб­не до чоловіка-царя, який схотів провести розрахунки зі своїми слугами. Коли почав він проводити розрахун­ки, привели до нього одного боржника, який був винен десять тисяч талантів. А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг. Тоді слуга, упавши ниць, кланявся йому й благав: “Вияви терпіння до мене – й усе тобі віддам”. І пан того слуги, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. Коли вийшов той слуга, він зустрів іншого співслу­гу, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: “Віддай те, що винен!” А той дру­гий співслуга, упавши ниць, благав його, кажучи: “Вияви терпіння до мене, я віддам тобі”. Він же не схотів, але пі­шов і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг. Побачивши, що сталося, інші співслуги дуже засму­тилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося. Тоді його пан покликав його та каже йому: “Слуго лихий, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене. Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співслугою, як і я змилосердився над тобою?” І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг. Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму». Слово Господнє.