Йосиф проданий (бр. Томаш Лакомчик)

Нехай Господь дарує вам мир у п’ятницю другого тижня Великого посту.

Коли вчора я говорив, що Бог є непослідовним і що це добре для нас, то сьогодні ми отримуємо подібну ситуацію. 

В Євангелії ми маємо історію, яку розповідає Ісус – притчу про господаря, який заклав виноградник, обгородив його муром, викопав у ньому виноградний тиск, збудував башту, а потім віддав виноградник в оренду виноградарям і виїхав. Ми усвідомлюємо, що цим господарем є сам Бог, а виноградником – Ізраїль, який обгороджений муром, тобто має свої межі, обіцяну землю. Ті, хто взяли виноградник в оренду, тобто виноградарі, – це ізраїльтяни, обраний народ, який отримав від Бога все. Бог очікував від них лише одного – щоб вони віддавали Йому те, що самі отримали у дар. Як пізніше скаже святий Павло: «Що маєш, чого б ти не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, наче не отримав?» Вони отримали, але зовсім про це забули.

У цій притчі Ісус показує ізраїльтян, які привласнюють усе, що належить Богові. Бог посилає до них своїх пророків, патріархів, слуг, а врешті – Свого Сина, але всі вони відкинуті. І коли Ісус розповідає цю притчу, наприкінці запитує: «Коли ж прийде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?» І Він отримує відповідь: «Лиходіїв люто знищить, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які будуть приносити плоди у свій час». Можна сказати, що вони самі підказали Ісусові, що з ними робити. І що цікаво, вони мають рацію, бо саме так слід було б з ними вчинити. Але де ж та непослідовність Бога? Саме в тому, що Він так не чинить, або, принаймні, не повністю. Він не нищить їх негайно, хоча ми знаємо, що згодом виноградник дійсно відійшов іншим орендарям. Спадщина Ізраїлю, яка йому досі належить, була дана християнам. Тим, хто йде за Христом, тим, хто входить у цей новий виноградник. А той старий виноградник буде знищений.

У 70 році римські війська напали на Єрусалим, зруйнували його мури та знищили все всередині, включно з храмом. Але це не Бог їх знищив. Бо Христос, помираючи на хресті, сказав: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять». Таким є Христос. Хоча вони самі винесли собі вирок, хоча самі накликали на себе біду, Христос каже: «Це не Моя місія». «Я прийшов не засудити світ, а спасти його». 

І цей вірш з Євангелія від Йоана, який ми чуємо перед читанням Євангелія, є ключем до розуміння всього сьогоднішнього Божого слова: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто в Нього вірує, не загинув, але мав життя вічне». Христос не прийшов, щоб їх знищити, хоча вони самі зробили б це з подібними до себе.

Сьогодні ми також отримуємо уривок: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем». Йдеться не лише про Христа, хоча, безперечно, і про Нього теж. У першому читанні з Книги Буття ми бачимо Йосифа, який теж був відкинутий – той, що є основою, той, що є фундаментом, був відкинутий, але це стало чудом в очах Господа. Бо його відкинення, його продаж братами, зрештою, стало основою для порятунку всього Ізраїлю, коли настав голод, а Йосиф перебував у Єгипті та міг їм допомогти. Звичайно, зараз ми тільки на початку цієї трагічної, важкої історії. Продаж Йосифа братами, випробування, через які він проходить у Єгипті, – це нелегко. Але він постійно усвідомлює, що його історію веде Бог. А ми сьогодні читаємо історію Йосифа як прообраз історії Ісуса. І це один із найбільш очевидних біблійних прообразів.

Йосиф – найулюбленіший син свого батька, той, хто отримав від нього найбільший дар, той, хто має царську та пророчу місію, як Йосип мав пророчі сни та різнокольорову пишну одежу. І той, хто був проданий. Йосиф – за двадцять срібняків, Ісус – за тридцять. Уже видно пророцтво про те, що станеться з Христом. Але і в одній, і в іншій історії все це робиться заради спасіння. Йосиф рятує своїх братів і їхні сім’ї, Ісус рятує всіх нас. Добре, що ми іноді підказуємо Богові, що з нами робити, і добре, що Він цього не слухає. Він знає, що робить. Він хоче нас врятувати.

Сьогодні залишається питання: чи дозволимо ми Богові нас урятувати? Нехай Господь сам нам у цьому допоможе і благословить нас на цей день і на життя у Його Слові.

Господь з вами. Нехай вас благословить Бог Всемогутній, Отець, і Син, і Святий Дух. Амінь.