Зустріти Воскреслого і практикувати подяку (Діян 16, 22-34)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Діян 16, 22-34
Читання з Діянь Апостолів.
Тими днями юрба филипійців постала на Павла і Силу, а начальники, подерши на них одяг, наказали бити їх палицями. Тож завдавши їм багато побоїв, посадили у в’язницю, давши наказ в’язничному сторожеві пильно їх охороняти. Він, діставши такий наказ, засадив їх до внутрішньої темниці й забив їхні ноги в дерев’яні колодки. Опівночі Павло й Сила, молячись, співали Богу гімни, а в’язні слухали їх. Раптом стався великий землетрус, аж порушилися підвалини в’язниці; враз повідчинялися всі двері, і з усіх поспадали кайдани. А коли прокинувся сторож в’язниці й побачив, що двері в’язниці відчинено, витягнув меча і хотів себе вбити, думаючи, що в’язні повтікали. Та Павло закричав сильним голосом, гукаючи: «Не заподій собі ніякого зла, бо всі ми тут!» Той, попросивши світла, вскочив і, тремтячи, припав до ніг Павла та Сили, і вивівши їх назовні, запитав: «Панове, що потрібно мені робити, аби спастися?» А вони сказали: «Увіруй в Господа Ісуса – і спасешся ти та твій дім!» І говорили йому Господнє Слово й усім, хто був в його домі. І забравши їх тієї ж пори ночі, обмив їх від побоїв і тут же охрестився сам і всі його домашні. Завівши їх у дім, подав трапезу і звеселився з усім своїм домом, що повірив у Бога. Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
…Начальники, подерши на них одяг, наказали бити їх палицями. Ісус передбачив, що такі ситуації будуть відбуватися: “Згадуйте слово, яке Я сказав вам: “Слуга не більший за свого пана”. Якщо Мене переслідували, то й вас будуть переслідувати” (Йн 15:20). Людина має природну схильність уникати болю і страждань, проте готова прийняти їх, коли на кону стоять вищі цінності. Для Павла і Сили такою цінністю, більшою за переслідування, яких вони зазнали, було визнання Ісуса Христа Спасителем і Господом – найвищою життєвою цінністю, центром, довкола якого зосереджене все їхнє життя. Чи є Ісус для тебе такою цінністю, що заради Нього ти готовий прийняти відкидання, наприклад, у робочому середовищі, тому що твої погляди на життя відрізняються від більшості?
Опівночі Павло й Сила, молячись, співали Богу гімни. Роздягнені, побиті, ув’язнені в темниці, із закутими ногами – вони співають гімни, тобто прославляють Бога. Вони також, без сумніву, дякують Йому, адже сам Павло писав: “Дякуйте за все завжди Богові й Отцеві в ім’я Господа нашого Ісуса Христа!” (Еф 5:20). Хіба так званий “здоровий глузд” не підказує, що це якесь божевілля? Що, можливо, Павло і Сила – “дикуваті фанатики”, які отримують задоволення від страждань? У такій ситуації більш природною реакцією видаються плач і нарікання. Але, з іншого боку, можливо, їхня внутрішня свобода настільки велика, що ніщо не може її похитнути? Святий Павло пізніше напише в Посланні до Римлян, що тим, які люблять Бога,…, все співдіє на добро. (Рим 8:28). Подивися, як з цієї безнадійної ситуації Бог вивів добро для вартового та його дому. А якою є твоя реакція в складних ситуаціях: прославляєш і дякуєш, бо переконаний, що Бог понад усе і може з усього зробити добро для тебе і твоїх близьких, чи навпаки, нарікаєш і звинувачуєш інших?
Подальший уривок тексту показує нам, що ця внутрішня свобода походить із віри в Ісуса. «Увіруй в Господа Ісуса – і спасешся ти та твій дім!» Увіруй, біблійною мовою, означає не “прийняти з розумом”, а “довіритися” – і ця довіра є свідомим рішенням, яке має свої наслідки. У випадку вартового – це рішення прийняти хрещення. А як виражається твоя довіра на щодень? Які твої конкретні рішення в повсякденному житті підтверджують твою довіру Ісусові?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи Ісусе, переміни Своїм Словом мою поставу нарікання і скарг на все і всіх — у поставу вдячності за Твою присутність і турботу про мене.