Зустріти Воскреслого і дозволити Йому з’явитись (Лк 24, 35-48)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 24, 35-48
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу учні Ісуса розповіли про те, що сталося в дорозі, та як вони розпізнали Його в ламанні хліба. Коли вони говорили про це, сам Ісус став посеред них і каже їм: «Мир вам!» Та злякавшись, охоплені жахом, вони думали, що бачать духа. А Він сказав їм: «Чому ви збентежені, чому сумніви постають у ваших серцях? Гляньте на Мої руки і на Мої ноги! Це ж Я сам! Доторкніться до Мене і подивіться, що дух тіла й костей не має, так як Я, як бачите, їх маю!» Сказавши це, Він показав їм руки та ноги. А як вони ще не вірили з радості і дивувалися, Він сказав їм: «Чи маєте тут щось із їжі?» Вони подали Йому частину печеної риби. Тож, взявши, Він їв перед ними. І промовив до них: «Це Мої слова, які Я сказав вам, коли ще був з вами, що потрібно, аби збулося все написане про Мене в Законі Мойсея, і в Пророків, і в Псалмах». Тоді відкрив їхній розум, щоби розуміли Писання. І Він сказав їм: «Так написано: Христос мав постраждати та воскреснути з мертвих на третій день, і що мало проповідуватися в Ім’я Його покаяння для прощення гріхів між усіма народами, почавши з Єрусалима. Ви ж є свідками цього». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Ми слабкі, грішні, але з Богом і в Бозі все можливо. Якими людьми ми будемо, як складеться наше життя, залежить від стосунків з Ним, від наших взаємовідносин. Навіть тоді, коли ми намагаємося віддалитись і втрачаємо цей зв’язок – як учні, що втекли до Емаусу в сьогоднішній Євангелії – Він подбає про нас, дасть розпізнати Себе, дасть світло. Ми повинні лише вміти слухати і бути відкритими. Зневірені учні не зрозуміли, або не хотіли зрозуміти, що Ісус говорив їм про своє воскресіння. Вони злякалися, забули, впали в депресію, пішли вниз, прямуючи з Єрусалиму, розташованого на вершині пагорба, на північний захід до Емаусу, розташованого на прибережній рівнині.
Однак Він пам’ятав, бо любов не забуває. Вона є присутністю, вона є милосердям, вона передує наверненню. Він приєднався до учнів у дорозі і йшов з ними аж до тих пір, поки вони не впізнали Його. Бог показує/дарує Свою любов до нас тим, що Христос помер за нас, коли ми ще були грішниками, але також воскрес (Рим. 5:8). “Являє” в теперішньому часі, що означає також тут і тепер – навіть у важких і болісних подіях, постійно. Він піднімає з землі, визволяє; відкриває розум, формує. Він прагне, щоб головна роль у нашому житті належала Йому, являє Свою міць, дарує мир.
Він промовляє до нас щодня: “Це ж Я сам! Доторкніться до Мене і подивіться“. Він завжди перший робить крок назустріч, бачить наші страждання і бажає нашого навернення. Він хоче сказати нам Своє Слово. Це Слово Господа/Кіріоса, яке має величезну силу. Чи віриш ти в силу Господа/Кіріоса/Слова? Він бажає формувати тебе і мене. Він хоче щоб ми пам’ятали, а не забували, Він бажає відкривати розум, щоб ти/я зрозуміли, що Він завжди є поруч і бореться до кінця – за найважливіші справи, що стосуються нашого спасіння. Чи зможеш ти покоритися Йому, відкрити Йому своє серце, повірити, поклонитися Йому і любити? Скажи Йому про це сьогодні, запроси Його “до трапези” і у твої щоденні справи. Перебувай з Ним не лише в цю мить, але завжди, і тоді будуть відбуватися чудеса. Він живий! Він просвітлює своєю силою і дає можливість жити мудро і добре. У цей святковий Великодній період бажаю, щоби ти дозволив Йому провадити себе.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи, Боже мій, прошу про Твого Святого Духа. Нехай Він дає світло мені, направляє мене, укріплює і потішає. Нехай говорить мені, що маю робити, і допомагає мені це робити.