Зустріти Воскреслого і визнати: “Господь мій і Бог мій” (Йн 20, 19-31)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 20, 19-31
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Тоді, коли був вечір, у перший день тижня, коли двері, де перебували учні, були замкнені зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: «Мир вам!» Промовивши це, показав їм руки та бік. Тож зраділи учні, побачивши Господа. Тоді Ісус знову сказав їм: «Мир вам! Як послав Мене Отець, – і Я посилаю вас!» Промовивши це, Він дихнув і каже їм: «Прийміть Святого Духа! Кому відпустите гріхи, – будуть відпущені їм; кому затримаєте, – будуть затримані». Тома ж, один із Дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус. Тож інші учні розповідали йому: «Ми бачили Господа!» Та він сказав їм: «Якщо не побачу на Його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, і не вкладу своєї руки в Його бік, – не повірю!» І через вісім днів знову були всередині Його учні, й Тома з ними. Приходить Ісус – а двері були замкнені – та став посередині й сказав: «Мир вам!» Потім каже Томі: «Поклади сюди свій палець і поглянь на Мої руки, піднеси свою руку і вклади у Мій бік, – і не будь невіруючий, але віруючий!» У відповідь Тома сказав Йому: «Господь мій і Бог мій!» Каже йому Ісус: «Тому що ти побачив Мене, ти повірив. Блаженні ті, які не бачили, а повірили!» Багато й інших знамень зробив Ісус перед своїми учнями, які не записані в цій книзі. А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали в Його Ім’я. Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Цей уривок Євангелія від Йоана веде нас у саме серце людського досвіду: страху, сумніву і прагнення певності. Учні замкнені «зі страху перед юдеями». Вони бояться, розгублені, ще не розуміють того, що сталося. І саме в цей замкнений простір входить Ісус. Він не чекає, доки вони будуть готові. Приходить і каже: «Мир вам». Це перша важлива істина: Ісус приходить, навіть коли ми не готові. Наші страхи, сумніви і гріхи не є нездоланною перешкодою.
Воскреслий показує учням Свої рани. Наче хоче їх переконати: «Це справді Я. Той, Хто страждав і віддав дух на хресті». А потім приходить Тома. Ми часто називаємо його «невіруючим», але насправді він дуже людяний. Він не хоче вірити «на слово». Хоче доторкнутися, побачити, переконатися. Хіба ми не поводимося так само? Скільки з нас каже: «Боже, покажися, дай знак — тоді повірю»? Ісус не відкидає Тому. Приходить вдруге — спеціально для нього. Дає йому те, чого той потребує. Але водночас веде його далі, бо саме Тома першим складає визнання віри: «Господь мій і Бог мій!». Сумнів, який був чесно прожитий і висловлений, привів до зміцнення віри.
І тоді звучать слова, звернені вже безпосередньо до нас: «Блаженні ті, які не бачили, а повірили». Це блаженство стосується кожного з нас. Ми не бачили Ісуса так, як апостоли. Не торкалися Його ран. І все ж ми запрошені до віри. Віра не полягає в тому, щоб мати всі докази. Вона полягає в довірі. У відкритості серця, навіть тоді, коли не все зрозуміло. Можливо, сьогодні ти як учні — замкнений у страху. Можливо, як Тома — сповнений сумнівів. Добра новина в тому, що Ісус приходить і до одних, і до других. Приходить із тим самим словом: «Мир вам». Не потрібно всього торкнутися і побачити, щоб повірити. Достатньо дозволити Йому діяти.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи Ісусе, Ти приходиш, незважаючи на мої замкнені двері, попри страх і сумніви. Дякую Тобі за те, що Ти не чекаєш, доки я стану сильним, але зустрічаєш мене таким, яким я є. Ти знаєш моє серце — мої рани, непевність і прагнення віри. Дай мені відвагу довіряти Тобі навіть тоді, коли я не розумію і не бачу. Наповни мене Своїм миром. Як Тома, я хочу визнати: «Господь мій і Бог мій». Веди мене від сумніву до глибокої віри, щоб, віруючи, я мав життя в Твоєму імені. Амінь.