Зустріти Воскреслого – це йти і звіщати Добру Новину (Діян 8, 1б-8)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Діян 8, 1б-8

Читання з Діянь Апостолів.

В ті дні настало велике переслідування Єрусалимської Церкви. Всі, за винятком апостолів, розсіялися по околицях Юдеї та Самарії. Побожні мужі поховали Стефана й учинили великий плач за ним. Савло ж нищив Церкву, входячи до домів і виволікаючи чоловіків та жінок, укидав їх до в’язниці. А ті, які були розпорошені, йшли з місця до місця й благовістили Слово. Филип, прибувши до міста Самарії, проповідував їм Христа. А натовпи людей однодушно прислухалися до того, що говорив Филип, чуючи і бачачи чудесні знамення, які він чинив, адже з багатьох одержимих нечистими духами, вони виходили й гучно кричали, а багато паралізованих і кульгавих оздоровлялися. І настала велика радість у тому місті.      Слово Боже.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Початок сьогоднішнього читання говорить про велике переслідування в Єрусалимській Церкві. Дехто з тих, хто тлумачить цей уривок з Діянь Апостолів, звертає увагу на те, що учням, можливо, стало вже надто добре у власному колі, і вони забули про місійну настанову Ісуса “Ви будете Мені свідками в Юдеї та Самарії та аж до краю землі”, а наслідком переслідування стало те, що вони розсіялися по околицях Юдеї та Самарії і йшли з місця до місця й благовістили Слово. Оскільки вони не хотіли робити це самостійно, ситуація переслідування дещо “допомогла” їм у цьому.

Нашим першим інстинктом може бути протест: адже вони страждали, їх переслідували! Так, але ті, до кого вони мали піти з Доброю Новиною про Ісуса – Того, хто визволяє і дає життю новий сенс – хіба не страждали саме тому, що їм ніхто не проповідував? Завдання учнів – свідчити, а не облаштовувати собі затишні гніздечка. Хіба ми не покликані здобувати світ, звіщаючи йому Божу любов?

Який вплив має розсіювання учнів і проголошення ними Доброї Новини? В останньому вірші сказано: “І настала велика радість у тому місті“. Радість запанувала тому, що люди переживали визволення і зцілення. Початкове страждання переслідуваних в Єрусалимі стало, парадоксальним чином, джерелом радості й визволенням для інших.

Сьогоднішній уривок також показує більш загальну істину про те, що страждання однієї людини може принести благословення іншим. Бо хіба не буває так, що болісні зусилля батьків у вихованні – це щастя для дитини?

Подумаймо над тим, яких зусиль очікує від нас Господь, щоб Його слово і надія, яку воно несе, поширювалися – в наших домівках, селищах, містах, країні, Європі, в усьому світі?

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Ісусе, дозволь мені побачити цю мою маленьку цеглинку, яку я можу додати, щоб показати світові, що Ти – живий Бог, який дає сенс життю і творить чудеса.     

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”