Зустріти Воскреслого – бурхливий струмінь життя (Йн 20, 11-18)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 20, 11-18
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Марія стояла назовні біля гробниці й плакала. А плачучи, нахилилася до гробниці й побачила двох ангелів, які сиділи в білому: один у головах, а один у ногах, де було покладено тіло Ісуса. І вони кажуть їй: «Жінко, чого ти плачеш?» Відповідає їм: «Забрали мого Господа, і не знаю, де поклали Його!» Сказавши це, вона обернулася назад і побачила Ісуса, який стояв, та не знала, що то Ісус. Каже їй Ісус: «Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш?» Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: «Пане, якщо ти Його виніс, то скажи мені, де ти Його поклав; і я заберу Його!» Каже їй Ісус: «Маріє!» Обернувшись, вона каже Йому єврейською мовою: «Раввуні!» – що значить: «Вчителю!» Каже їй Ісус: «Вже не тримай Мене, бо Я ще не піднявся до Отця. Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я піднімаюсь до Отця Мого і Отця вашого, до Бога Мого і Бога вашого!» Приходить Марія Магдалина і звіщає учням: «Я бачила Господа!», і що Він сказав їй оце. Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Не тримай мене – каже Ісус. Надзвичайна зустріч з жінкою, яка стояла назовні біля гробниці й плакала. Багато хто з нас застигає в цій позі на довгі роки. Стоїть над могилою – своїх мрій, планів, близьких, хорошого досвіду – і плаче. Бо втрати є частиною нашого життя – все колись закінчується, від малого і незначного до великого і важливого. Ісус знає це. Саме тому Він не позбавляє своїх учнів досвіду болю, страху, смерті, втрати, жалоби і травми. Однак у всіх наших втратах Він не був би собою, якби не стояв поруч і не запитував: чому ти плачеш? Кого ти шукаєш? Це те, що відбувається знову і знову. Коли ми стоїмо і плачемо з якоїсь причини, Він підходить і запитує: чому ти плачеш? Кого ти шукаєш? Варто повертатися до цих питань і задавати їх собі в такі моменти. Про що твої сльози і які твої потреби? Сягаймо глибше в пізнання самих себе. Без цього не може бути зростання у вірі.
Плач Марії – це плач через втрату вчителя, друга, порадника. Думаю, кожен із нас потребує такої людини і в глибині серця за нею тужить. Це може бути вчитель, фізіотерапевт, тренер, лікар, духівник. Ми шукаємо підтримки, розуміння, спрямування – і це, звісно, добре. Однак Ісус каже: не тримай, не затримуй Мене. Це важлива підказка щоб пам’ятати: маємо стояти на власних ногах і жити власним життям – ніхто не проживе його за нас: ні сповідник, ні тренер, ні вчитель. Ми самі за нього відповідаємо, і це водночас і тягар, і величезна можливість. Ісус, кажучи “Не тримай мене”, нагадує нам про цей природний потік життя, який є всередині нас, і який не можна і не варто зупиняти. Цей потік, цей струмінь життя, походить від Нього. Іноді ми уявляємо Бога як спокійне озеро, тоді як Він є бурхливим потоком життя, який запрошує: приєднуйся.
Сцена зустрічі Ісуса і Марії біля гробу розкриває нашу природну схильність тримати біля себе людей, яких любимо. Звісно, тривалі зв’язки і стабільні стосунки – це добре, але іноді ми маємо тривожну тенденцію судомно утримувати при собі все і всіх. Тим часом Бог каже: “Я хочу близьких, вірних, люблячих стосунків з тобою, але не тримай Мене. Зрештою, ти все одно не зможеш цього зробити, але справа не в Мені — справа в тобі, щоб ти не зупинився. Я є Дорога, Правда і Життя, а дорога і життя – це завжди рух, зміна, мандрівка, розвиток. А як з правдою? Так само – вчора ти знав про Бога і про себе менше, ніж сьогодні, а завтра – більше, ніж сьогодні. Дозволь Богові вести тебе — Тому, Хто запрошує до розвитку і відкриття нового життя. Не чекай до смерті, щоб відкрити нове життя з Ним.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи, провадь мене вперед, я не хочу затримувати ні Тебе, ні себе. Амінь.