Зустріти Воскреслого в повсякденності (Лк 24, 13-35)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 24, 13-35
† Читання святого Євангелія від Луки.
Ось двоє, з учнів Ісуса, того ж самого дня, першого в тижні, йшли до села, віддаленого на шістдесят стадій від Єрусалима, яке називалося Емаус; вони говорили між собою про все, що відбулося. І сталося, коли вони вели бесіду й обговорювали, сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними; очі ж їхні були стримувані, щоби Його не впізнали. Тож Він запитав їх: «Що це за розмови, які ви ведете між собою, йдучи дорогою?» Ті зупинилися, повні смутку. У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: «Ти хіба єдина захожа людина в Єрусалимі, яка не знає того, що сталося в ньому цими днями?» І запитав їх: «Що саме?» А вони сказали Йому: «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, який був мужем пророком, сильним ділом і словом перед Богом і перед усім народом; і як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його. А ми сподівалися, що Він той, хто мав викупити Ізраїля. І до того всього, оце третій день, відколи те сталося. Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий. Тоді пішли деякі з нас до гробу – і знайшли все, як говорили жінки; Його ж самого не побачили». Тоді Ісус сказав їм: «О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки! Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у свою славу?» І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм в усіх Писаннях те, що стосувалося Його. І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі. Та вони наполягли, кажучи: «Залишайся з нами, бо вечоріє, і день вже схилився». І Він увійшов, щоби залишитися з ними. І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, промовив благословення і, розломивши, подавав їм; тут і відкрилися їхні очі, й вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них. І сказали вони один одному: «Хіба не палало в нас наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та коли відкривав нам Писання?» Тож вставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних Одинадцятьох і тих, які були з ними; вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові. І вони розповіли про те, що сталося в дорозі, та як вони розпізнали Його в ламанні хліба. Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Учні йдуть до Емаусу, занурені в смуток і розчарування, замкнені у своєму «а ми сподівалися». Їхній образ Бога руйнується, бо реальність не відповідає їхнім очікуванням. Ісус наближається до них, але залишається нерозпізнаним, бо не вписується в їхні схеми мислення. Вони знають Його, проте не бачать, бо дивляться крізь фільтр власних уявлень і сподівань, розчарування та болю. Можна бути близько Бога і водночас не помічати Його присутності. Знаю це, бо і я не раз буваю як ті учні…..
Ісус терпеливо слухає їхнє розчарування і дозволяє їм розповісти свою версію подій. Потім пояснює Писання, ведучи їх до глибшого розуміння того, що сталося. І все ж навіть тоді їхні очі залишаються закритими, бо самого розуміння недостатньо для зустрічі. Можна слухати Слово, бути внутрішньо зворушеним і все ж не розпізнати Ісуса як живу Особу. Лише прагнення близькості — «залишайся з нами» — відкриває простір справжньої зустрічі.
Розпізнання Ісуса відбувається при ламанні хліба. Це момент простоти й прийняття, в якому серце стає здатним побачити більше, ніж розум. Ключем є не повне розуміння, а готовність запросити Бога у свою щоденність. І сьогодні Ісус іде поруч із людиною в її розчаруваннях та нездійснених очікуваннях. І як же часто саме ці найважчі моменти стають переломним пунктом, імпульсом до зміни чи зростання. Те, що спочатку виглядає поразкою, виявляється перемогою в Божій силі. Достатньо наважитися сказати: «Залишайся зі мною», щоб відкрити: Він був присутній увесь час.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи Воскреслий, відкривай мої очі на Твою тиху присутність у повсякденності, щоб я не проходила повз Тебе байдуже. Навчи мене слухати Твоє Слово серцем покірним і чуйним, здатним розпізнавати Твою волю навіть тоді, коли вона інша, ніж мої очікування. Визволяй мене від прив’язаності до власних суджень і уявлень, які закривають мені Твою дію. Дай мені відвагу йти Твоїми дорогами, також тоді, коли вони ведуть через те, чого я не розумію. Нехай моє серце залишиться відкритим, готовим щодня сказати: «Залишайся зі мною, Господи».