Зустріти Воскреслого в дорозі (Пс 115, 1-2. 3-4. 15-16)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 115, 1-2. 3-4. 15-16
Рефрен: Не нам дай славу, а Твоєму Йменню.
1.Не нам, Господи, не нам, але Твоєму Імені дай славу – *
заради милості Твоєї і правди Твоєї.
Чому мають говорити язичницькі народи: *
«Де є Бог їхній?»
2.Наш Бог – на небі! *
Все, що забажав зробив Він.
Їхні ідоли – це золото і срібло, *
людських рук творіння.
3.Благословенні ви Господом, *
який створив небо і землю.
Небо – для Господа небо, *
людським же синам Він дав землю.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Це прохання – щоб Господь прославив Своє ім’я замість людського – повторюється в піснях різних рухів і спільнот. Чому ж цей вірш такий плідний? Напевно тому що людина невтомно відвертається від Бога і Його слави до власних слабкостей і, пори добрі наміри, постійно тяжіє до пихи. Саме тому прохання, яке ми заносимо перед Божий престол, залишається для нас завжди актуальним – воно має постійно коригувати наш спосіб мислення, подібно до того, як ортез безперервно виправляє викривлений через травму рух руки чи ноги. Усвідомлення того, що шлях духовного розвитку не має кінця є надзвичайно важливим. І не менш важливо – примиритися з цим. У повсякденному житті буває, що ми досягаємо певного рівня, за який важко вийти: висока посада на роботі, гармонія в сім’ї, реалізація поставлених цілей. Добре, якщо ми вміємо радіти досягненням і отримувати від них задоволення. Гірше, коли подібний спосіб мислення переносимо на наше життя з Богом.
Воскреслий Ісус, з’явившись учням, замкненим зі страху перед супротивниками, спонукав їх вийти назовні . Подібно – але з набагато більшою силою – відбулося після П’ятидесятниці. Коли Ісус об’явився учням в Емаусі, Він надихнув їх негайно вирушити в дорогу до Єрусалиму. Будьмо певні: якщо ми справді прагнемо особистої зустрічі з Живим, то не залишимося там, де були. Він є Дорогою, тому ті, хто Його пізнає, вирушають у дорогу. Провідником є Він Сам.
Не бійся складних ситуацій, людей, які є твоїми супротивниками, не бійся змін і втрат. У кожній ситуації за тобою – Бог в особі Ісуса, Сина, який був людиною,так само, як і ти, і розуміє всі переживання – від найважчих до найпрекрасніших. Будь певен/певна: Він – поруч. Іноді це відчувається, іноді ні. Але найважливіше – не відчуття, а смілива довіра, яку ти можеш обрати будь-якої миті.Відваги!
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Благословенні ви Господом, який створив небо і землю.