Зустріти Воскреслого – це відкритися на Боже Слово (Лк 24, 13-35)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 24, 13-35

† Читання святого Євангелія від Луки.

Ось двоє, з учнів Ісуса, того ж самого дня, першого в тижні, йшли до села, віддаленого на шістдесят стадій від Єрусалима, яке називалося Емаус; вони говорили між собою про все, що відбулося. І сталося, коли вони вели бесіду й обговорювали, сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними; очі ж їхні були стримувані, щоби Його не впізнали. Тож Він запитав їх: «Що це за розмови, які ви ведете між собою, йдучи дорогою?» Ті зупинилися, повні смутку. У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: «Ти хіба єдина захожа людина в Єрусалимі, яка не знає того, що сталося в ньому цими днями?» І запитав їх: «Що саме?» А вони сказали Йому: «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, який був мужем пророком, сильним ділом і словом перед Богом і перед усім народом; і як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його. А ми сподівалися, що Він той, хто мав викупити Ізраїля. І до того всього, оце третій день, відколи те сталося. Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий. Тоді пішли деякі з нас до гробу – і знайшли все, як говорили жінки; Його ж самого не побачили». Тоді Ісус сказав їм: «О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки! Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у свою славу?» І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм в усіх Писаннях те, що стосувалося Його. І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі. Та вони наполягли, кажучи: «Залишайся з нами, бо вечоріє, і день вже схилився». І Він увійшов, щоби залишитися з ними. І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, промовив благословення і, розломивши, подавав їм; тут і відкрилися їхні очі, й вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них. І сказали вони один одному: «Хіба не палало в нас наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та коли відкривав нам Писання?» Тож вставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних Одинадцятьох і тих, які були з ними; вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові. І вони розповіли про те, що сталося в дорозі, та як вони розпізнали Його в ламанні хліба.   Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Сьогоднішнє Євангеліє розповідає про зустріч воскреслого Ісуса з двома учнями, які йшли в Емаус. Як думаєш, чому вони не залишилися в Єрусалимі? Чому вони не з іншими учнями? На мою думку, вони злякалися подій останніх днів і того, що Ісуса не було в гробі. Вони вважали за краще піти, не ризикувати зазнати тієї ж долі, що й Вчитель – жорстокої хресної смерті й гробу. А де ти перебуваєш на своєму шляху віри? Чи, можливо, ти досі з Ісусом – святкуєш Його перемогу над гріхом? Чи ти вже повернувся до своєї буденності, звичок і щоденних падінь, тобто став на дорогу до свого Емауса? 

Запитай себе, чи повірив ти у все, що відбувалося протягом Страсного тижня? Чи, можливо, ти був лише свідком подій, який, коли хтось запитає тебе про Страсний тиждень, скаже про Ісуса, як і учні, що Він був пророком (Лк. 24:19) або що вони сподівалися чогось іншого (Лк. 24:21). Зауваж, що учнів не розвернуло зі “їхньої дороги” навіть свідчення тих, хто зустрів Воскреслого. Тому варто ще раз запитати себе: “Де я є?”.

Пам’ятай, однак, що цей уривок також показує велику Божу любов. Зверни увагу, що Ісус приєднується до них і пояснює події так, щоб вони зрозуміли, чому все це сталося. Чи відчуваєш ти іноді, що знову віддаляєшся від Бога? Чи відчуваєш, що зовсім не розумієш того, що відбувається у стосунку з Ним? Саме в цьому уривку Ісус говорить: “Не хвилюйся, просто довірся Мені”. Він прийде до тебе, навіть якщо ти Його не впізнаєш, і буде терпеливо пояснювати тобі план спасіння. Потрібно лише – а може й аж – відкритися на Боже Слово, яке, можливо, не після першого кілометра і не після десятого, але напевно перед заходом сонця принесе плід — зустріч із правдивим і живим Ісусом.

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Господи Ісусе, запрошую Тебе супроводжувати мене на моїй життєвій дорозі. Будь ласка, відкрий мої очі, вуха, розум і серце для Твого Слова. Будь ласка, провадь мене так, щоб я завжди наприкінці кожного етапу міг зустріти Тебе в Євхаристії. Прошу Тебе, Господи.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”