Зустрітися з Господом і з радістю передати те, чим був обдарований (Лк 2, 22-35)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 2, 22-35

† Читання святого Євангелія від Луки.

Коли, згідно із Законом Мойсея, виповнилися дні їхнього очищення, то Ісусові батьки принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом, як то записано в Господньому Законі: «Кожне немовля чоловічої статі, яке відкриває материнську утробу, святе для Господа назване буде». І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, – одну пару горлиць або двоє голубенят. І ось в Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, муж праведний й богобоязний, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому. І було йому об’явлено Духом Святим, що він не побачить смерті, перш ніж побачить Помазаника Господнього. І прийшов він у Духові до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм, він узяв Його в обійми, і благословив Бога, кажучи: «Нині відпускаєш свого слугу, Владико, згідно зі своїм словом, у мирі, бо мої очі побачили Твоє спасіння, яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів: Світло для об’явлення язичникам і славу Твого народу – Ізраїля!» І Його батько та мати дивувалися усьому тому, що говорилося про Нього. А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: «Ось, Цей поставлений на руїну і на повстання багатьох в Ізраїлі та як знак, якому будуть противитись; і тобі  самій меч прошиє душу, щоб відкрилися задуми багатьох сердець!»  Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Сьогоднішній уривок Святого Письма має особливе значення для Церкви. Для спільноти, яка в дорозі до свого Господа перебуває в молитві. Святий Розарій є нашою конституційною католицькою медитацією, і однією з її складових є саме сьогоднішня тема: Стрітення Господа Ісуса. Марія та Йосиф у Єрусалимському храмі віддали Богові дитятко Ісуса, Анна пожертвувала свого єдиного сина Самуїла, а Авраам не відмовив очікуваного Ісаака. Так само і ми – і я, і ти – під час Хрещення були віддані в руки Божі.

Ми занурені в життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа і стали усиновленими дітьми Божими. У давнину хрещення відбувалося через триразове занурення і виринання. Занурення у воду означало смерть старого “я” – для гріха, для світу, а виринання було знаком народження до нового життя – у Божому Світлі, в Дусі Істини.

“Що ти ма­єш, чого б ти не отримав? А якщо отри­мав, то чому хвалишся, неначе той, хто не одержав?” (1 Кор 4:7). Як легко нам невдячно брати. Як міцно ми тримаємо в стиснутих кулаках те, що жадібно хапаємо. А тим часом умовою подальшого обдаровування є відкриті долоні. Ось такий парадокс: я не можу прийняти черговий, можливо, більший дар без готовності відпустити те, що тримаю дотепер, без створення місця для нового.

Примас Стефан Вишинський казав: “Ми збираємо для того, щоб було що віддати”. Крім того, завжди варто: “пам’ятати слова Господа Ісуса, який сам сказав: “Блаженніше давати, ніж брати!” (Діян 20:35). Для мене особисто, мій брате, моя сестро, найбільш надихаючою і глибоко вражаючою думкою сьогоднішнього читання є речення: “І тобі самій меч  прошиє душу , щоб відкрилися задуми багатьох сердець”. Я залишаю ці слова без коментарів, щоб вони ще сильніше проростали у твоїй душі, в твоєму серці.

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Четверта радісна таємниця – 1 раз “Отче наш” (на великих зернятках), 10 разів “Радуйся, Маріє” (маленькі зернятка), 1 раз “Слава Отцю” (перед великим зернятком).

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”