Знак Йони і знак Ісуса (бр. Томаш Лакомчик)

Нехай Господь дарує вам мир. Середа першого тижня Великого Посту. В Євангелії Ісус говорить про знак Йони, і тому в першому читанні маємо уривок з книги пророка Йони, щоб ми побачили, яким знаком для Ніневії був Йона і яким знаком для нас, сучасних людей, є сам Господь Ісус. Давайте подивимося на ці дві позиції: позицію проповідника, пророка, а також позицію мешканців Ніневії.

Можливо, цей уривок говорить нам менше про те, якою була позиція пророка Йони, але вже перша фраза: “Господь звернувся до Йони вдруге” – нагадує нам, якою була ця історія. Йона був покликаний піти до Ніневії, закликати її до покаяння, щоб її врятувати, і він не хотів цього робити. Він вирушив у протилежному напрямку, а потім, після відомих нам подій, повернувся і після нового Божого поклику пішов до Ніневії, щоб проповідувати.

Це також важливий момент для нас у цьому Великому Пості: через Боже Слово подивитися на власні позиції. Так, ми самі прагнемо навернення, але чи хочемо, щоб інші також навернулися? І чи прагнемо, щоб вони наверталися за Божими умовами, а не за нашими?

Дуже часто ми хочемо, щоб люди змінилися, але водночас маємо свій план на їхнє навернення і на їхнє життя. Ми уявляємо, як це навернення має виглядати, що вони повинні робити. Іноді це пов’язано з тим, що нам так буде зручніше. Адже часто в нашому оточенні – у сім’ї, у спільноті, на роботі – є люди, які поводяться інакше, ніж ми. І ми хочемо, щоб їхнє навернення відбулося відповідно до нашого бачення.

Саме таким був Йона. Він не хотів, щоб ніневітяни навернулися, бо вважав, що вони мають бути покарані. І коли вони навернулися, коли Бог змінив Свій первісний намір зруйнувати Ніневію, Йона був розчарований, насамперед розчарований Богом, який проявив до них милосердя.

Це одна позиція. Інша – це мешканці Ніневії. Йона йде через це велике місто, яке потребує три дні, щоб його перейти, і проповідує: “Ще сорок днів – і Ніневія буде зруйнована”. І тут же бачимо реакцію: “І повірили ніневітяни Богові, проголосили піст і вдягли верети – від найстаршого до наймолодшого”. Навіть цар, почувши про це, зійшов зі свого трону, скинув царський одяг, зодягнувся у верету й сів у попелі. Ця реакція миттєва. Вони не чекали сорок днів. Вони не сказали: “Ще маємо час, ще поживемо, а перед кінцем покаяємося”. Вони одразу прийняли це слово і почали каятися.

Ми також ще лише на початку нашої сорокаденної дороги Великого Посту. І хочемо не чекати, а вже зараз увійти в цей шлях із запалом, заохочені Божим словом і покликані до навернення. І що цікаво – вони оголосили піст. В заклику Йони не було нічого про піст, про припинення святкувань чи прощання з розкішшю. Була лише фраза: “Ще сорок днів – і Ніневія буде зруйнована”. Але вони інтуїтивно відчули, що зараз час посту. Піст, який віддаляє від матеріального, від того, що радувало, що здавалося джерелом життя, щоб отримати справжнє життя від Бога.

Піст – це час для роздумів. Не можна глибоко роздумувати, коли ти вируєш у гучному святкуванні чи насолоді. Піст – це запрошення до обмежень, щоб отримати щось більше. Це можливість почати думати по-Божому, бачити глибше, ніж у метушні щоденного життя. Тут розкривається суть посту – обмежити те, що заважає мені зустрітися з Богом, а також з ближнім. Адже святкування зосереджує мене на власному задоволенні. Піст дає змогу побачити іншого, почати думати про спасіння, про сенс життя.

“Сотвори, Боже, в мені чисте серце”, – молиться сьогодні псалміст, і ми разом із ним. Адже Богові не потрібні лише зовнішні жертви, якщо немає скрушеного серця. А Він прийме лише смиренне і розкаяне серце.

Знак Йони… Як Йона був знаком для Ніневії, так тепер Син Людський є знаком для цього покоління. Але Христос каже: “Тут є щось більше, ніж Йона”.Йона проповідував – і ніневітяни навернулися. Сьогодні ми маємо Ісуса Христа, який не просто закликає, а сам дає своє життя, щоб нас урятувати. Йона йшов під примусом, бо Бог змусив його повернутися. А Христос сам приходить, добровільно віддаючи Себе за нас.

Чи ми почуємо Його голос? Чи побачимо, що тут є щось більше, ніж Йона? Ніневітяни навернулися, почувши голос неохочого пророка. А ми маємо Христа, який прийшов із любові, який хоче нашого спасіння. Чи відкриємося на це?

Нехай тут буде не лише знак Йони. Нехай тут буде голос розп’ятого Христа, який кличе нас до навернення. Нехай Господь буде з вами. Нехай благословить вас Всемогутній Бог: Отець, і Син, і Святий Дух. Амінь.