Діян 2, 14. 22-33 \ Пс 16 \ Мт 28, 8-15

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Діян 2, 14. 22-33

Читання з Діянь Апостолів.

У день П’ятдесятниці Петро, ставши з Одинадцятьма, підвищив свій голос і звістив їм: «Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, засвідченого вам Богом проявами сили, чудесами й знаменнями, які Бог вчинив через Нього серед вас, як самі знаєте, – Його, виданого згідно з визначеним наперед задумом і передбаченням Бога, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників; та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо вона не могла тримати Його під собою. Давид говорить про Нього: “Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він – праворуч мене, щоб я не похитнувся. Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє спочине у надії, бо Ти не залишиш душі моєї у відхлані й не даси своєму Святому побачити тління. Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю перед Твоїм обличчям!” Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж до сьогодні. Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою урочисто пообіцяв йому посадити на його престолі когось з плоду його стегон, він, передвіщаючи, говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться у відхлані, і тіло Його не побачить тління. Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі. Отже, правицею Божою Він був вознесений і, одержавши від Отця обітницю Святого Духа, вилив те, що ви бачите і чуєте».  Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 16, 1-2а і 5. 7-8. 9-10

Рефрен: Врятуй нас, Боже, Ти – наша надія. (Або: Алілуя)

1.Збережи мене, Боже, бо я на Тебе покладаю надію. *

Ти сказав Господу: «Ти – Господь мій».

Господь – частка мого спадку, Ти – моя доля; *

Ти – Той, хто мою спадщину оберігає.

2.Благословлятиму Господа, який дав мені пораду. *

Навіть ночами моє нутро давало мені настанови.

Я завжди маю Господа перед собою, – *

Він праворуч мене, я не похитнуся.

Через це зраділо моє серце і моє єство звеселилось, *

навіть моє тіло спочине у надії,

бо Ти не залишиш душі моєї в шеолі *

і не даси своєму святому побачити тління.

3.Ти даси мені дорогу життя пізнати, *

повнота радості – перед Твоїм обличчям,

у Твоїй правиці – *

радість навіки.

(Можна заспівати Пасхальну Секвенцію – стор. 119)

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пс 118, 24

Алілуя, алілуя, алілуя.

Це день, що його створив Господь:

радіймо і веселімось у ньому!

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 28, 8-15

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу жінки з поспіхом відійшли від гробниці – зі страхом та великою радістю; побігли, щоби сповістити Його учнів. Аж ось Ісус зустрів їх, кажучи: «Радійте!» Вони ж підійшли, обняли Його ноги й поклонилися Йому. Тоді каже їм Ісус: «Не бійтеся, ідіть, сповістіть Моїм братам, щоб ішли до Галілеї, – там Мене побачать». Коли вони йшли, дехто з вартових, прийшовши до міста, сповістив первосвященикам про все, що сталося. Зібравшись зі старшими і відбувши нараду, вирішили дати достатньо срібняків воїнам і сказали: «Говоріть, що Його учні, прийшовши вночі, викрали Його, коли ми спали. А як почує це правитель, ми переконаємо його і звільнимо вас від неприємностей». Тож вони, взявши срібняки, зробили так, як їх навчили. І це слово розійшлося між юдеями – аж до сьогоднішнього дня.  Слово Господнє.