Діян 11, 1-18 \ Пс 42 \ Йн 10, 1-10 (I) або Йн 10,11-18 (II)
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Діян 11, 1-18
Читання з Діянь Апостолів.
Тими днями апостоли й брати, які були в Юдеї, почули, що і язичники прийняли Боже Слово. Коли Петро прийшов у Єрусалим, з ним почали сперечатися ті, хто з обрізаних, кажучи: «Ти увійшов до людей, які не обрізані, та їв з ними!» І, розпочавши, Петро виклав їм за порядком, кажучи: «Я був у місті Йопії і молився, і побачив у духовному екстазі видіння: з неба спускалося якесь начиння, неначе велика скатертина, яка за чотири кінці спускалася з неба, й воно наблизилося аж до мене. Поглянувши на нього, роздивившись, я побачив земних чотириногих – звірів, плазунів, небесних птахів – і почув голос, який говорив мені: “Встань, Петре, заріж і з’їж!” Та я сказав: “В жодному разі, Господи, бо те, що оскверняє, або нечисте ніколи не входило до моїх уст!” А голос із неба зазвучав удруге: “Що Бог очистив, того не вважай за те, що оскверняє!” Це сталося тричі, – й все піднялося назад на небо. Тут же троє людей з’явилися перед домом, у якому я був, – вони були послані до мене з Кесарії. І Дух мені сказав іти з ними без жодних вагань. Пішли зі мною шестеро цих братів, і ми ввійшли в дім чоловіка. Той розповів нам, як побачив у своєму домі ангела, який став і сказав йому: “Пошли до Йопії і поклич Симона, який зветься Петром, котрий промовлятиме до тебе слова, якими спасешся ти і весь твій дім!” Коли ж я почав говорити, то злинув на них Святий Дух, – як і на нас на початку. І мені пригадалося Господнє слово, як Він говорив: “Йоан хрестив водою, ви ж будете охрещенні Духом Святим!” Якщо Бог дав їм однаковий дар, як і нам, які повірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоби мені забороняти Богові?» Почувши це, вони замовкли і прославили Бога, кажучи: «Отже, і язичникам Бог дав покаяння для життя». Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 42, 2-3; 43, 3. 4
Рефрен: Бога живого душа моя прагне.
1.Як олень прагне до джерел потоків водних, *
так душа моя прагне до Тебе, Боже.
Прагне душа моя до Бога, Бога живого. *
Коли прийду і з’явлюся перед обличчям Бога?
2.Пошли своє світло *
і свою правду.
Вони мене ведуть і допровадять *
до Твоєї святої гори, в Твої оселі.
3.І я прийду до Божого жертовника, *
до Бога, радості мого ликування.
Прославлятиму Тебе на арфі, *
Боже, мій Боже!
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 10, 14
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я є Пастир добрий.
І Я знаю своїх, і Мої Мене знають.
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 10, 1-10 (рік І)
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Ісус сказав: «Воістину, воістину кажу вам: хто не входить до овечої кошари дверима, але перелазить через верх деінде, той злодій і розбійник, а хто входить дверима, той пастир овець. Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу; і він кличе своїх овець по імені й виводить їх. Коли він усіх своїх овець повиводить, то йде перед ними, а вівці йдуть слідом за ним, бо знають його голос; за чужим же вони не підуть, а втікатимуть від нього, бо не знають голосу чужих!» Таку притчу розповів їм Ісус. Та вони не зрозуміли, що означало те, про що Він говорив їм. Тоді ще сказав Ісус: «Воістину, воістину кажу вам, що Я є двері вівцям. Всі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці їх не послухали. Я є двері! Якщо хто Мною ввійде, то буде спасенний; і він увійде та вийде, і знайде пасовисько. Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погубити. Я ж прийшов, щоб мали життя і щоб над міру мали». Слово Господнє.
або
Йн 10, 11-18 (рік ІІ)
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Ісус сказав: «Я є Пастир добрий! Пастир добрий кладе свою душу за овець. Наймит же і той, хто не є пастирем, якому вівці не належать, коли бачить вовка, що наближається, кидає овець і втікає, а вовк хапає їх і розполохує; і це тому, що він – наймит, і немає йому діла до овець. Я є Пастир добрий. І Я знаю Моїх, і Мої знають Мене; як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і кладу свою душу за овець. Я маю й інших овець, які не з цієї кошари, тож Мені треба і їх привести; і вони почують Мій голос, і настане одна отара й один Пастир. Саме тому любить Мене Отець, що Я кладу свою душу, аби знову прийняти її. Ніхто не бере її від Мене, але Я сам віддаю її. Владу маю її покласти, і владу маю знову її прийняти; цю заповідь Я одержав від Мого Отця». Слово Господнє.