Бігти до Воскреслого (Йн 20, 1-9)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 20, 1-9
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила відвалений від гробниці камінь. Тож вона побігла й прибула до Симона-Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де Його поклали!» Тоді вийшов Петро й інший учень, і вони пішли до гробниці. Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра й прибув першим до гробниці. І нахилившись, побачив полотна, що лежали, однак він не ввійшов. Тут прибув слідом за ним і Симон-Петро; і він увійшов до гробниці й побачив полотна, що лежали, та хустку, яка була на Його голові; вона лежала не з полотнами, але згорнена окремо в одному місці. Тоді ж увійшов й інший учень, який прибіг першим до гробниці, – і побачив, і повірив. Оскільки вони ще не знали Писання, що Йому треба воскреснути з мертвих. Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Великодній ранок починається в тиші, яка ще пам’ятає Велику П’ятницю. З людської перспективи все закінчилося — смерть Ісуса замкнула історію, розбила надії, залишила учнів у відчутті втрати і безглуздя. Гріб мав бути останнім словом. Ісус помер і був похований. Однак любов Марії Магдалини спонукає її до дії, щойно це стає можливим згідно з юдейським законом. Вона йде, щоб віддати останню шану своєму Учителеві. Чи, побачивши відсунутий камінь, мала хоч проблиск надії, що Ісус живе? Що Він воскрес, як заповідав? Що переміг — і в Ньому також і ми перемагаємо? Вона біжить до Петра і Йоана, які поспішно вирушають до гробу. Про що вони думали дорогою? Той, хто відрікся, і той, хто залишився до останнього подиху Ісуса… Побачили — і повірили.
Можемо замислитися, що було б, якби Петро і Йоан не послухали Марії Магдалини. Якби не пішли. Якби зупинилися на тому, що бачили і знали, на роздумах про те, що було, і на розпачі через втрату…Краще, однак, щоб сцена, змальована пером святого Йоана, стала для мене уроком у хвилини труднощів, страждання, у досвіді смерті близької людини. Тоді я маю вибір: залишитися в темряві, болю, розпачі — або бігти до Воскреслого. Бо там, де по-людськи все закінчується, Бог уже був — і переміг. Це Він має останнє слово в моєму і твоєму житті. Це Він має відповіді на всі запитання, ліки на кожен біль і тугу. Гріб порожній, а Ісус живий! Чи віриш в це?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи, нехай ранок Воскресіння запалює нові іскри надії в моєму житті, нехай приносить справжню радість, що пронизує до глибини, нехай занурює моє серце у Твій мир.