Бут 8, 6-13. 20-22 \ Пс 116 \ Мк 8, 22-26

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Бут 8, 6-13. 20-22

Читання з Книги Буття.

Після завершення сорока днів відчинив Ной вікно, яке він зробив у ковчезі, і випустив крука, і той літав туди й назад, поки не висохли води на землі. Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опали води з поверхні землі. Та голуб не знайшов місця для спочинку своїх ніг, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще всю поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його та й заніс до себе в ковчег. Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега. І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваною оливковою гілкою у дзьобі, тож і довідався Ной, що відплили води з поверхні землі. Тоді почекав він ще сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього. На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, – аж ось поверхня землі була суха. Тоді Ной спорудив Господу жертовник, узяв з усякого роду чистих тварин і зі всякого роду чистих птахів і приніс всепалення на жертовнику. Господь почув лагідний запах і сказав Господь у своєму серці: «Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму вже більше все живе, як то Я вчинив був. Доки існуватиме земля, – сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не припиняться».
Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 116, 12-13. 14-15. 18-19

Рефрен: Жертву прослави принесу я Богу.

1.Чим я Господу віддячу *

за все добро, яке мені дав Він?

Я підійму чашу спасіння *

і прикличу Ім’я Господнє!

2.Виконаю Господу мої обіти *

перед усім Його народом!

Дорогоцінна в очах Господніх *

смерть Його побожних.

3.О Господи, я Твій слуга, я Твій слуга і син Твоєї слугині. *

Ти розірвав мої кайдани,

Тобі принесу хвали жертву *

і прикличу Ім’я Господнє.

4.Виконаю Господу мої обіти *

перед усім Його народом:

у дворах Господнього дому, *

посеред тебе, Єрусалиме!

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пор. Еф 1, 17-18

Алілуя, алілуя, алілуя.

Отець Господа нашого Ісуса Христа

нехай просвітить очі нашого серця,

щоб ми знали, якою є надія нашого покликання.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мк 8, 22-26

† Читання святого Євангелія від Марка.

Того часу Ісус з учнями прийшли до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього. І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: «Щось бачиш?» Підвівши погляд, той каже: «Бачу людей… бачу, ходять, мов дерева». Потім Він знову поклав руки на його очі – і тоді той прозрів, видужав і бачив усе виразно. І Він відіслав його додому, кажучи: «До села не заходь».    Слово Господнє.