Бут 2, 18-25 \ Пс 128 \ Мк 7, 24-30

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Бут 2, 18-25

Читання з Книги Буття.

Сказав Господь Бог: «Не добре чоловікові бути самому; сотворю йому поміч, відповідну для нього». І сотворив Господь Бог з землі всіляких польових звірів і всіляких птахів небесних і привів їх до Адама побачити, як він назве їх; як саме чоловік назве кожне живе сотворіння, щоб воно так і звалось. І дав Адам назви всякій скотині, всякому птаству небесному і всякому звірові польовому, але для Адама не знайшлося помочі, відповідної до нього. Тоді Господь Бог навів глибокий сон на Адама, і коли він заснув, узяв одне з його ребер і затулив те місце тілом. Потім з ребра, що його взяв від чоловіка, утворив Господь Бог жінку і привів її до Адама. І Адам сказав: «Це справді кість від моїх костей і тіло від мого тіла. Вона зватиметься жінкою, бо її взято від чоловіка». Так то полишає чоловік свого батька й матір і приліпляється до своєї жінки, і стануть вони одним тілом. А були вони обоє, чоловік і його жінка, нагі, та не соромилися.       Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 128, 1-2. 3. 4-5

Рефрен: Благословенний, хто боїться Бога.

1.Блаженний кожний, хто Господа боїться, *

хто Його дорогами ходить.

Ти плоди своїх рук споживати будеш. *

Щасливий ти – і буде тобі добре.

2.Твоя дружина – як родюча лоза виноградна *

при стінах твого дому.

Твої сини – наче нові оливкові галузки *

навколо твого столу.

3.Ось такою благословенною буде людина, †

яка Господа боїться. *

Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону,

щоби в усі дні життя свого *

ти бачив блага Єрусалима.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Як 1, 21бв

Алілуя, алілуя, алілуя.

З лагідністю прийміть посіяне Слово,

що може спасти ваші душі.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мк 7, 24-30

† Читання святого Євангелія від Марка.

Того часу Ісус попрямував у землі Тирські і Сидонські. І, ввійшовши в дім, Він хотів, щоб ніхто не довідався про Нього, але Він не зміг утаїтися. Як тільки почула про Нього жінка, дочка якої мала нечистого духа, вона прийшла й припала до Його ніг; жінка була грекиня, родом із Сирофінікії; вона благала Його, щоб вигнав біса з її дочки. А Він сказав їй: «Дозволь спершу, щоб наситилися діти, бо недобре забрати хліб дітей і кинути щенятам». А вона у відповідь каже Йому: «Господи, але ж і щенята під столом їдять крихти від того, що є для дітей!» І Він сказав їй: «За це слово – іди; біс уже вийшов з твоєї дочки». Коли вона повернулася додому, то побачила, що дитина лежала на ліжку, і біс вийшов з неї.   Слово Господнє.