Будуйте мости, а не стіни (бр. Томаш Регєвіч)
Ми слухаємо продовження того слова, яке почали слухати вчора — 10 розділ Євангелія від Йоана, де Христос говорить про себе, що Він є брамою, що це Його спосіб бути добрим пастирем, спосіб, у який Він входить у наше життя, входить у кошару, входить у стосунки з нами. Цією брамою є хрест.
Саме так Христос вступає у стосунки з нами — як Той, хто бере на себе наші гріхи. Він любить нас, цінуючи наше життя вище за Своє. І це дуже важливо — мати такі стосунки з Христом, бо інших стосунків із Ним не існує, тільки ті, що базуються на Божому милосерді.
І знаючи Христа в такий спосіб, ми слухаємо Його і здатні йти за Ним туди, куди Він нас веде. Існує така традиція в Хорватії, про яку я дізнався одного разу в Кельцях, коли був асистентом на весіллі: наречені, коли я зв’язував їм руки, тримали в руках хрест. У тій зв’язаній між ними руці був хрест.
Вони казали, що це традиція в одній частині Хорватії — давати подружню обітницю любові, вірності й чесності, аж до смерті, тримаючи між собою хрест Христа, з усвідомленням того, що я здатен любити іншу людину, якщо маю з нею стосунок через Христа, тобто через ту браму. І сьогодні Христос запрошує нас до того ж — мати стосунки з іншою людиною через хрест, з усвідомленням того, що, як Христос увійшов у стосунки зі мною, прийнявши мене таким, яким я є, дозволяючи мені ранити Його й люблячи мене аж до віддання Свого життя, так само і я покликаний входити у стосунки з іншими людьми: дозволяючи їм ранити мене, люблячи їх, просячи Бога втрутитися, щоби Він здійснив примирення — бо нашими словами ми часто не здатні нічого зробити. Саме тому Христос сказав: не судіть — бо знає, що коли ми починаємо судити, то часто засуджуємо ближнього на пекло.
Нам загрожує те, що ми так сильно зосереджені на власному стражданні, що не здатні мати ті самі почуття, які має Христос. А Христос сьогодні каже шукати єдності. Господи Ісусе, Ти сказав своїм учням після воскресіння: Мир вам.
Просимо Тебе, не зважай на наші гріхи, не зважай на те, що ми не вміємо входити у стосунки з іншими через цю браму, через яку Ти увійшов, якою Ти є. Але наповнюй її миром — тим миром, який Ти даєш, тобто руйнуючи мур ворожнечі в мені, а не в іншій людині, не вимагаючи від неї змін — і веди до повної єдності. Веди до того, щоби я сьогодні мав здатність будувати мости, а не мури.
