Брама Христа – це Хрест (бр. Томаш Регєвіч)

Ми слухаємо продовження слова, яке почали слухати вчора, розділ 10 Євангелія від Івана, де Христос каже, що Він є воротами, що це Його спосіб бути добрим пастирем, який входить у наше життя, входить у отару, вступає у стосунки з нами. Це ворота, хрест.

Таким чином, Христос вступає у стосунки з нами як Той, хто бере на Себе наші гріхи. Він любить нас, ставлячись до нашого життя, цінуючи його вище за Своє власне. І дуже важливо мати такі стосунки з Христом, бо немає інших стосунків з Христом, окрім тих, що ґрунтуються на Божому милосерді.

І пізнавши Христа таким чином, ми слухаємо Його та можемо слідувати за Ним, куди б Він нас не веде. У Хорватії є звичай — якось у мене була така нагода в Кельце — проводити весільну церемонію, де, коли я зв’язував їм руки до тіл, наречені тримали в руках хрест, а рука, зв’язана між ними, тримала хрест. І вони сказали, що в Хорватії, в одній частині Хорватії, є звичай обіцяти кохання, вірність та подружню чесність таким чином, ніколи не залишати одне одного до смерті, з хрестом Христовим між нами, знаючи, що я здатний любити іншу людину, якщо маю з Ним стосунки через Христа, тобто якщо маю з Ним стосунки через ці ворота.

І сьогодні Христос запрошує нас зробити те саме: мати стосунки з іншою людиною через хрест. Знаючи, що так само, як Христос вступив у стосунки зі мною, прийнявши мене таким, який я є, дозволивши мені завдати Йому болю, полюбивши мене та віддавши Своє життя, Він запрошує мене так само вступити у стосунки з іншою людиною. Дозволяючи іншому завдати мені болю, люблячи Його, просячи Бога втрутитися, щоб здійснити це примирення.

Бо часто ми нічого не досягаємо своїми словами. Ось чому Христос сказав: «Не судіть», бо знає, що коли ми починаємо судити, то часто засуджуємо інших на пекло. Ми ризикуємо настільки зосередитися на власних стражданнях, що не зможемо мати тих самих почуттів, що й Христос.

Дякую за вашу увагу.