Болить, але зупиняється (бр. Артур Покшива)

Ісус сказав своїм учням: «Ви чули, що було сказано: «Око за око і зуб за зуб». А Я вам кажу: не противтеся злому. Але коли хтось вдарить тебе по правій щоці, підстав йому й іншу».

Якщо хтось хоче судитися з тобою та забрати твою сорочку, віддай йому й плащ. Якщо хтось змушує тебе пройти тисячу кроків, піди дві тисячі. Тому, хто просить у тебе, дай, а від того, хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.

Ми почули ще один уривок з Нагірної проповіді, яку Ісус виголосив як ключову промову під час своєї місії. І ще один уривок, який стосується слова, яке Ізраїль знав давно: око за око і зуб за зуб.

Часто ми думаємо, що це правове положення, до якого ми неодноразово повертаємося у Старому Завіті, є таким варварським. Але коли ми дивимося на закони, які мали інші народи, це слово про око за око і зуб за зуб — дуже сильне слово, і ми б назвали його новим. Новим у тому сенсі, що до того часу закон помсти не мав обмежень.

Ти міг би помститися набагато сильніше за будь-що. Однак, здається, цей закон стримав таку помсту. Вони завдали тобі стільки шкоди, і це найбільше, що ти можеш відплатити.

Що це був закон, який встановлював обмеження. Він дозволяв певний баланс у житті людини. Це не був закон настільки безжальний, щоб повністю знищити іншу людину.

Ісус каже це, бо ви чули. Але Я даю вам нову заповідь, і ця заповідь говорить щось зовсім інше. Вона каже: «Не противтеся злому».

І це слово настільки скандальне, бо сьогодні, коли у світі кожен має право, кожен може захищати себе, кожен може встановлювати межі, почути від Ісуса: «Не противтеся злу» – це те, що справді жахає людське серце. Що це означає? Будь-хто може завдати мені болю, будь-хто може вбити мене, будь-хто може плюнути на мене, будь-хто може зробити зі мною все, що забажає, але саме так Ісус дає нам це слово. Не противтеся злу.

Це слово справді зворушує сьогодні, так само, як і тоді, коли його промовляв Ісус. Воно також зворушує людське серце сьогодні. Але для нас сьогодні ставлення Ісуса є своєрідною відповіддю на це слово. Отже, що Він зробив: Він дозволив цьому злу досягти Його, Він не захищався від цього зла, Він дозволив цьому злу знищити людину, привести її до страждань, до хреста, до смерті. І виявляється, що це єдиний спосіб зупинити цю спіраль зла.

Що немає іншого шляху, що якщо ти не візьмеш на себе зло, яке тебе вбиває, і не триматимеш його в собі, не віддаючи йому тим самим чином, то ця спіраль зла продовжуватиме розкручуватися і постійно провокуватиме помсту, ставлення, яке не зупинить людський гнів. Ось чому Ісус говорить нам про це слово, ось чому він показує нам, що він сам це зробив, що це єдиний спосіб зупинити це нестримне зло. Я думаю, що в нашому житті було багато випадків, коли якби ми постійно реагували на чиїсь дражнення, образу чи образу, ця спіраль продовжувалася б.

Одне речення стало трьома, три стали дев’ятьма і так далі, і так далі, і так далі. Але якщо у нас вистачило сміливості прийняти це, промовчати, то насправді це був певний момент, коли зло зупинилося. Звичайно, це боляче, але це зупиняє ненависть, це зупиняє зло в людині.

Ісус продовжує: «Якщо хтось вдарить тебе по правій щоці, підстав йому й іншу». Це готовність бути певним чином зневаженим, бо ляпас був ознакою презирства, ознакою відторгнення. А Ісус каже: «Якщо хтось так до тебе ставиться, підстав йому й іншу щоку».

Не захищайся. Якщо хтось хоче подати на тебе до суду через твій одяг, віддай йому своє пальто. Віддати пальто означало віддати своє життя, бо для багатьох бідних людей плащ, який вони носили вночі, був єдиним способом захиститися від холоду, що наставав вночі.

Отже, ми чуємо, що це слово показує нам готовність прийняти складні речі, які, кажучи людською мовою, ми насправді не хочемо приймати, відкидати чи дозволяти їм траплятися з нами. Але це, як показує нам Ісус, єдиний спосіб подолати зло, зупинити цю людську ненависть, зупинити їхній гнів, зупинити все це насильство, як би ми його не називали. І, звичайно, коли ми думаємо про це по-людськи, це абсолютно неприйнятно.

З людської точки зору, це неможливо прийняти. Наш інстинкт самозбереження, здається, діє природно, тобто ми просто захищаємося. І лише коли ми маємо цю підтримку в Ісусі Христі, коли ми маємо цю підтримку в Бозі, коли ми довіряємо Йому, коли ми бачимо таємницю та усвідомлюємо таємницю переходу від смерті до життя, ми можемо ризикнути.

Ми можемо спробувати віддати Богові саме те, що здається таким людським неможливим. Ось чому це слово також запрошує нас бути уважними, боротися з цим словом. Бо воно не дається нам легко.

Ні, ми повинні дивитися цьому в очі. Ми повинні зазирнути глибоко у власні серця, ми повинні побачити, що часто маємо агресивне ставлення, що саме ми часто нападаємо на інших. І Ісус каже нам, що ми повинні бути тими, хто не чинить опір, хто є смиренними, хто таким чином зупиняє цю ненависть і це зло, яке є у світі.

І це слово також нагадує нам про Боже одкровення, що якщо ми проникаємо в Його мислення, то це ніби сам Бог являє Себе, коли ми приймаємо цю Євангелію. Нехай у нас буде мужність прийняти це слово в наші серця, і нехай воно проведе нас так, щоб воно стало знаком теперішнього Христа. Амінь.