Бог закрив їм уста (бр. Томаш Лакомчик)

Нехай Господь обдарує вас миром у понеділок четвертого тижня Великоднього періоду. Учорашня неділя була Неділею Доброго Пастиря, і сьогодні Христос продовжує ту саму тему в Євангелії, яке ми читаємо. Ми знаємо, що Він — Добрий Пастир, ми знаємо, що Він — Прекрасний Пастир, і сьогодні Він говорить про те, що вівці слухають Його голос.

Він кличе своїх овець по імені, Він їх знає, знає їх особисто і кличе їх, запрошуючи, щоб вівці розпізнавали Його голос, щоб слухали Його, бо це голос Доброго і Прекрасного Пастиря, який веде їх у належне місце. Зрештою, йдеться про спасіння, але, як сьогодні сам Христос далі каже: «Хто ввійде через Мене, буде спасенний; увійде й вийде і знайде пасовище». Пасовище — тобто місце, де будуть засоби до спасіння.

Можемо подивитися на Церкву: тут присутній Христос, тут є Таїнства, в яких і через які діє Христос. Звертаючись до Псалма 23 — мабуть, найвідомішого псалма, ми бачимо, що Добрий Пастир Христос веде нас на зелені пасовиська й до тихих вод. Як каже сьогоднішній Псалом 42 — «як лань прагне потоків води».

Христос є тим, хто веде нас до зелених пасовиськ, веде нас до джерел, де ми зможемо втамувати спрагу живою водою. І відразу можемо побачити овець, які слухають голос Пастиря: сьогодні такою вівцею є апостол Петро. Також йдеться про тих овець, про яких Христос каже, що вони ще не з цієї кошари, але Він хоче їх привести, тобто ввести до Церкви й язичницькі народи.

Петро повертається до Єрусалиму і виявляється, що йому доводиться виправдовуватися. Як каже сьогодні уривок з Діянь: коли Петро прибув до Єрусалима, ті, що були з юдейського роду, дорікали йому. Дорікали за те, що він увійшов до необрізаних людей і їв із ними. Тобто ми б сказали, що він вчинив щось протизаконне і ще й згрішив ритуальною нечистотою.

І Петро починає їм розповідати історію, яку ми вже чули — про Бога, який втручається і Сам веде його до дому язичника Корнилія. Петро розповідає, що молився, тобто все сталося під час молитви. Там він мав видіння — предмет, що спускався з неба, подібний до великого полотна, що опускалося чотирма кінцями.

У певний момент він придивляється уважно, бачить чотириногих свійських тварин, диких, плазунів, птахів небесних — і чує голос з неба: «Забивай, Петре, й їж». А Петро бачить, які там тварини, і знає, що вони нечисті, що він їх ніколи не їв і не може їсти, бо закон це забороняє. Тому він противиться й каже: «Ні, Господи, бо я ніколи не взяв до уст нічого скверного або нечистого».

Це були нечисті тварини, тобто некошерні. Нам знайоме це слово — «кошерний» означає належний, чистий. Є тварини, які належні, з них готують належні страви, чисті. Йдеться про ритуальну чистоту — те, що юдеї можуть або не можуть їсти. І Петро це чудово знає, бо з дитинства був так навчений і так жив.

Але голос з неба каже далі: «Не називай нечистим того, що Бог очистив». І це повторилося тричі. Не один раз, бо тоді Петро міг би сумніватися, і не двічі, але три — щоб він мав певність, що це голос з неба і що має так учинити. Бо справді, це звичка — кажемо, що це вже друга натура. Петро звик до того, що певних тварин не можна їсти, вони нечисті.

Наче хтось хотів би нас, які постимо в п’ятницю, змусити з’їсти м’ясо — ми почувалися б незручно. Ми знаємо, що так не робиться. Можливо випадково, але якщо ми дотримуємось посту, то нам було б важко. А тут справа ще серйозніша. І Петро — вже немолодий, вихований у певній культурі — тому й опирається.

Але якщо він — та вівця, про яку каже сьогодні Христос, яка слухає Його голос, то він слухає цього Божого голосу. Але ми добре знаємо, що тут узагалі не йшлося про їжу. Бо Бог готував ґрунт до того, щоб Петро міг піти до Корнилія, увійти до дому язичника і запросити його до Церкви — показати йому, що тут є для нього місце, тут є спасіння.

Це одне видіння має Петро, але Бог чудово режисує цю історію, бо також Корнилій, який молиться, має об’явлення ангела, який з’являється в його домі й каже: «Пошли до Яффи й поклич Симона, званого Петром. Він навчить тебе, як спасеш себе і весь свій дім».

Ми бачимо Бога, який діє щодо Петра, потім щодо Корнилія, а потім Сам Бог діє в тій ситуації, коли Петро приходить до Корнилія — і сходить Святий Дух. Деякі біблісти кажуть, що це як мале П’ятидесятниця — ніби Бог хотів підтвердити, що обидва об’явлення були правдиві й належні, і тепер Він Сам діє: Святий Дух сходить на Корнилія та на всю його родину. І для Петра це вже очевидний знак Божого вибору й дії, бо ті самі знаки, ті самі прояви дії Святого Духа, що й під час П’ятидесятниці у Вечірнику.

І Петро розповідає все це своїм слухачам, які спочатку дорікали йому. І в певний момент він каже: «Отже, якщо Бог дав їм такий самий дар, як і нам, які увірували в Господа Ісуса Христа, то як же я міг противитися Богові?» І що сталося? Сталося те, що ті, хто спочатку мав багато чого сказати, замовкли — це прекрасне речення: «Почувши це, вони замовкли».

Можна сказати, що сам Бог на мить закрив їм уста, щоби переконати, що саме так треба діяти. На мить замкнув їм уста, бо потім, коли вони їх відкрили, то славили Бога й казали: «Отже, і язичникам Бог дав благодать навернення для життя». Ось тому те слово, яке чує Петро — «не називай нечистим того, що Бог очистив» — не про тварин, а про людей. Про те, що язичники тепер можуть увійти до Церкви. «Маю ще інших овець, які не з цієї кошари, але також хочу їх привести», — каже Христос. І приводить.

Дім Корнилія, вся його родина — це перші язичники, які входять до Церкви. А потім, можемо сказати, ця брама широко відчиняється, і кожен, хто пізнає Христа, хто повірить у Нього, хто прийме Хрещення, хто прийме Святого Духа — той також отримає спасіння. 

Господь з вами. Нехай благословить вас Бог Всемогутній: Отець, і Син, і Святий Дух. Амінь.